37

capitaliter accusaro; aut de damao omissi mancipii c.iviliter aetionem рто-

ропрге. ita ut рто ипо servo owiso duos tales recipiat". Lex. Rib. У Ш. ”Si quis

serv.um interfecerit 36 solidos culpabilis iudicetur, aut сит sex iurit, quod hoc

поп fecisset•. Lex Franc. Cham. V1: „qui servum occiderit. solidos 50 componat.

Exin&e in dominico, sicut diximus tet•tiam partem". Lex. Fris 1, 11. „Si quis homo,

sive nobilis, sive liber. sive litus, sive etiam servus, alterius servum occiderit,

componat еит iuxta quod fuerit adpyetiatus. et dominus eius ipsius pretii еит

fuisse sacramento suo !uraverit.'

12 „quod si quaelibet ех praedictis personis hoc.

homicidium se perpetrasse negaverit, iuxta quod summa precii occisi mancipii

fuerit aestimata. maiori vel minori sacramento se excusare debebit; inter Lau-

bachi et Wisuram (восточная часть suam habet compositionem•.

IV, 1. „Si quis servum alterjus occiderit, componat еит, iuxta quod а domino

eius fuerit aestimatus" .XV, 4. „Compositio servi, libra 1 et unciae 4et dimidia".

Lex Burgundionum Romana 11, 6 „Si vero servus cuiuscumque occisus fuerit а)

ingenuo, et ipse homicida ad ecclesiam convolaverit secundum servi

qualitatem infra scripta domino eius precia cogatul• exsolvere: hoc est рто ас-

tore centum sol.; рто ministeriale sexaginta sol., рто aratore aut рто porcario

aut birbicario aut aliis servis triginta, рто aut•ifice electo 100, рто fabro ferra-

rio 5(), pro carpentario quadraginta sol. inferantur. Нос ех praecepto domini те-

gis convenit observari". Lex Burgundionum Gundebati Х. „De intepfectione ser-

vorum Burgundio et Romanus ипа conditione teneatur". 1. „Si quis servum па-

tione barbarum occiderit lectum ministerialem sive expeditionaleln sexagenos

solidos inferat, multae autem nomine sol. 12.“ 2. „Si alium servum Romanum, si-

ve barbarum, aratorern et porcar•ium occiderit, Ж) sol. solvat". З. „Qui auri6celn

lectum occiderit, 150 sol. solvat". 4. „Qui fabrum argentarium occiderit, sol,

„Qui fabrum ferrarium occiderit. З) sul. inferat“. б. „Qui car•pentarium

solvat“

occiderit, 40 sol. solvat". Ср. еще Lex. kar. VllI по н•ћкоторымъ рукопи-

сямъ и Lex. Sal. Х .\d. 1; XXXV, 6.

30. Зигель (Geschichte des deutschen Gerichtsverfahrens р. 282—4) при-

держивается liberto и выводить изъ этого м•Вста, что присяга одного

благороднаго равносильна присягВ 4-хъ литовъ, и, в'Вроятно, двухъ свобод-

ныхъ.

31. Вопросъ о литовъ кь госполамъ р•Вшается различ-

но. Рихтгофенъ считаеть литовъ рабскимъ (servilis conditio). Ина-

че Гаупъ (Recht und Verfassung der alten Sachsen р. 105, 114), Вайцъ (Deut-

sche Verfassungsgeschichte 1—IV). Дань (Urgeschichte der germanischen

und romanischen Vi51ker р. 187), Зигель (Deutsche Rechtsgeschichte 3-е из-

AaHie р. 352) Lex Sal. .XXV[, 1. Lex Fris 1, 4: „3i nobilis litum occiderit. 27 $0-

lidos ипо denario minus componat domino sno. et propinquis occisi solidos 9

excepta tertia parte unius denarii, et si negaverit, сит t.ribus iuratoribus se

excuset; inter Laubaclli et Wisaram. et cis Fli, сит duobus." lIo 1, 7 и 10 вер-

сельдь для свободнаго и лита остается тотъ же, только въ случа•ћ

факта первый даетъ присягу самъ шесть, а второй самъ дв%надцать. Она

же М Г)е lito. 1. „Si liber homo spontanea voluntate, vel forte necessitate со-

actus, nobili, seu libero, seu etiam lito, in personatn et ап servitium liti se subdi-

derit, et postea se hoc fecisse педате voluerit, dicat ille, qui еит рте lito habe-

ге visus est: „Aut едо te сит coniuratoribus meis sex, vel septem, vel de-

сет, vel duodecim, vel etiam viginti sac.ramento тео mihi litum faciam, vel tu