68

др. ВАН ФРАНСО

Коли би врвла орловие1) мати,

полет±л би я где своей доль шувати*)

а в чужие сторонв3).

6. А') св±теж мой красний, тв щастом [sic ! ] голдуеш,

однаго мвнаеш5), другому даруеш ;

BBixb людей садиш в дорогие шаги 6),

а BHixb садиш в пошерпан± лати,7)

рави сердцу завдаешъ.

7. Н'Ьхто чолов±ка в нещастю не анае,

як ва соб'Ь сукней богатвхВ) не мае ;

хотяй би йонъ бидВ) и чесного рода,

як не маш в кишени, то певна неагода,

хоч би бил вамущЊшший.

8. Де10) ся чолов•Ьку в нещастю под•Ьтв,

до кого он мает главу ? 11)

хто соб±12) панует, а не поратует,

не тилко чужина, але и родина

в нещасной

9. Ест“) такии люде, що нендзв не знают,

вродивши ся в щастю, в щасцю11) умирают,

а й в роду Фортуни не маютъ,

хоч найболше жиюг, роскошей не знают

ажъ до смерти своеи.

10. Рожнве люди мови о »њаерне%мъ мают,

которие нендзи на свЬтЬ не знают : 15)

коли прийде убогий где меже богатВ,16)

зараз еден з другим почнут ся зглядати,

в кождом слов% осуждати.

11.11ишов бим мВзерний1Т) Фортуни шукати,

а в якой она сторои%, воли бв вй18) знати !

Ачейже коли у мене Фортуна буде, 19)

в той час мене знати всюгда будут люде,

где тилво ся поверну.

12. Ах долеж моя, доле, чем мя ти миваеш,

а HBixb людей в свгЬтЬ сиомагаеш?

Тилко мене м“ерного в св'ЬтЬ не ратуеш,

Т'Ьсяца едного [м±нВ] не послужиш ?

За В'Ьк би стадо.*0)

1) ордовыгћ 2) полетВдъ бымъ дохЬ где своей шупти 3) а въ чуджинћ со.

4) Ахъ ь) минашъ 6) въ дорогихъ палацахъ 7) въ старейки Пта 8) моернихъ

б) а хоцнй же бы быль 10) Поп. i Мшан. Где, але акростих вииагав: де 11) свой

жаль уносити 12) Хоць иввый 13) Поп. i Мшан. суть 14) въ томже 16) которыи въ св•втв

въ щасцю опдываютъ 16) медже богатихъ, 17) Пјду я 6'Вдвый 18) мн'в 19) Якъ въ мене

фортуна мшерного буде 20) Сет строфи в Мшан. нема.