68
др. ВАН ФРАНСО
Коли би врвла орловие1) мати,
полет±л би я где своей доль шувати*)
а в чужие сторонв3).
6. А') св±теж мой красний, тв щастом [sic ! ] голдуеш,
однаго мвнаеш5), другому даруеш ;
BBixb людей садиш в дорогие шаги 6),
а BHixb садиш в пошерпан± лати,7)
рави сердцу завдаешъ.
7. Н'Ьхто чолов±ка в нещастю не анае,
як ва соб'Ь сукней богатвхВ) не мае ;
хотяй би йонъ бидВ) и чесного рода,
як не маш в кишени, то певна неагода,
хоч би бил вамущЊшший.
8. Де10) ся чолов•Ьку в нещастю под•Ьтв,
до кого он мает главу ? 11)
хто соб±12) панует, а не поратует,
не тилко чужина, але и родина
в нещасной
9. Ест“) такии люде, що нендзв не знают,
вродивши ся в щастю, в щасцю11) умирают,
а й в роду Фортуни не маютъ,
хоч найболше жиюг, роскошей не знают
ажъ до смерти своеи.
10. Рожнве люди мови о »њаерне%мъ мают,
которие нендзи на свЬтЬ не знают : 15)
коли прийде убогий где меже богатВ,16)
зараз еден з другим почнут ся зглядати,
в кождом слов% осуждати.
11.11ишов бим мВзерний1Т) Фортуни шукати,
а в якой она сторои%, воли бв вй18) знати !
Ачейже коли у мене Фортуна буде, 19)
в той час мене знати всюгда будут люде,
где тилво ся поверну.
12. Ах долеж моя, доле, чем мя ти миваеш,
а HBixb людей в свгЬтЬ сиомагаеш?
Тилко мене м“ерного в св'ЬтЬ не ратуеш,
Т'Ьсяца едного [м±нВ] не послужиш ?
За В'Ьк би стадо.*0)
1) ордовыгћ 2) полетВдъ бымъ дохЬ где своей шупти 3) а въ чуджинћ со.
4) Ахъ ь) минашъ 6) въ дорогихъ палацахъ 7) въ старейки Пта 8) моернихъ
б) а хоцнй же бы быль 10) Поп. i Мшан. Где, але акростих вииагав: де 11) свой
жаль уносити 12) Хоць иввый 13) Поп. i Мшан. суть 14) въ томже 16) которыи въ св•втв
въ щасцю опдываютъ 16) медже богатихъ, 17) Пјду я 6'Вдвый 18) мн'в 19) Якъ въ мене
фортуна мшерного буде 20) Сет строфи в Мшан. нема.