— 94 —

почавъ гоотро дор±кати диу за зраду цареви, й Выговсвт Пб-

славь вго до хана.

Панъ надъ правов±рными переказавъ ему черезъ тов-

мача :

— Ты, вняже, занадто нерозсудливый та ты

зважився не страхатися великои силы нашои и теперь зараздъ

покараный, 60 черезъ твою легкодухбсть погинуло столько хо-

роброго й невинного вбйска московского.

Князь каже л±тописець, не вважаючи, що

саиъ у невол%, за таку ханьску мову почастувавъ его матЬрь

сдовоиъ, яке не годиться до друкованя, ще й плюнувъ ханови

въ очи. Роздютованый хань сказавъ етяти ему голову на сво-

ихъ очахъ. „Озвалася ему, каже л%тоиисець

страта невинныхъ мешкав$въ СрВ6ногоВ. Въ куи± зъ нимъ

хань сказавъ порубати й иншихъ значныхъ бран:фвъ; м'ћжь

ними бувъ сынъ сдавного Прокопа Ляпунова, Левко, двое Бу-

турливыхъ и кблька полковник6въ. явивъ себе

справжнииъ московскимъ молодцемъ народныиъ и память на-

родна пошанувала его лицарство пгЬснею *).

Дня 27. червня выйшовъ зъ своими Н'Ьжен-

цями та Чернигбвцями, зъ дванайцяти-тыжневои неволЬ. Пбдъ

рукою въ него лишилося тодь только дв'ь тысячь пятьсотъ

чоловВка.

Дня 2. лищя ставь вбдсуватися, перехопввся

черезъ р%чку вельми нещасливо: багато тод± иотоиилоея.

ПобЬдниви погонвлися за нимъ, але обкоаався

й давъ ворогамъ вбдсђчь; самъ дбзнавъ небезве-

ченьства: шматокъ ядра доставь его коня й зачепивъ ему

*) П'Ьсню сю, доволеЬ ведиченьву, наведено у Костомарова. Ось

еи зм±сть. подъ Конотопомъ стоить велике царске вОйско. Прибувають

до мьста Калмыки, Башкирц±, Татаре, й кличуть Москал±въ до герцю.

Вывхавъ и забивъ татарского лицаря. Але Татаре забиди

кназевого коня й самого, сходивши, одвели до хана, котрый запрошув

вго до своеи службы. „Коди бь мень шабля, я бь ставь тоб± годову",

вбдказуе его за таку вбдпов±дь порубали й шматви роеви-

дали по подю. Два козаки (се бь то донц±?) подбирали

Вло дицаря й вбднесди до Конотопу, де его й поховано. Ц±ваво, що

пФсна зовс±мъ не згадуе, що князь плюнувъ ханови въ очи. ЦВкаво

вновь и те, що пьсня Ц±ДЕОМЪ игнорув Украинц±въ: воюютьса Москал±

съ Татарами, Калмыками та Башвирцами. — Перекдадчивъ.