— 83 —

про уиову съ Польщею розходилася у народ±, то все охо-

простаки, цураючись думки про братане съ Поляками,

т%ка.ии до вбйска московского. До Ромодановского прибувъ

генеральный Безвалый, що недавно одержавъ той урядъ.

Князь 366равъ жменю већрныхъ цареви козавбвъ й нараявъ

имъ обрати гетьмана; вони обрали Безиалого. Новый гетьманъ

зробивъ своею Ромны. Въ купђ зъ нимъ наста-

новлено за генерального осаула Воронка. Либонь топь жь таки

обрано новыхъ цолковникбвъ, намьсть тыхъ, що вбдкинулися

вбдъ царя, се бь то прихильникбвъ Выговского: нам±сть Шевця

обрано Терещенка; у Полтавц±въ не довго бувъ на полковни-

цкому уряд% Кирикъ Пушкаренко : вони обрали Хведора Жу-

ченка. На Украин% повстадо два уряды и два гетьманы. Та не

хот%въ покласти своди булавы й Гисвра, бунчуковый

товаришь подку полтавского. Вбнъ листувавъ до Москвы, вда-

вався на те, що ему натякали гетьианьство ще на МосквгЬ,

запевнявъ, що нарбдъ горнетьея до него. Урядъ

не придумавъ ньчого красшого, якъ навазати Ромодановскому,

що бь ствердивъ кого небудь зъ двохъ, ему до вводобы.

Гисвра ирибувъ до Гадяча, взывавъ себе гетьманомъ, свуплявъ

коло себе восвбльство й лаштувався скинути й Выговского

й Безвалого. Коли жь его покликавъ до себе

вонь 10. овчня рушивъ до ЛохвицЬ й птакъ, каже л±тописець,

перенявся думкою про свое гетьманьство, що не здякався пбти

въ невеличкою купкою козакбвъ, хочь по всЬй ."вобережнбй

куцы Выгов$въ билися зъ дейнеками. За с±мь верстъ

вбдъ ЛохввцЬ, на Гиекру напали чигириньскй козаки вбдъ ру-

вою Скоробогатенка. Даремно Гискра благавъ c06t помочи

въ князя черезъ гонц±въ. вбдмовлявся, здаючись

на ночь, й вбславъ шматъ вбйска ажь тодд коди вже той

шматъ ибгъ побачити сама тбльво труды. п Потухла гиевра,

що ладилась бдыснути шуткували Украин$.

позбувся нужды обирати когось зъ двохъ. Але въ конци сВчня,

здаеться, Ромодановского не було вже въ Лохвиф: за голо•

вного верианича бачиио тап самого князя Хведора Куракина,

Отакими 66йками обмежовувалися вбйсвовй Выгов-

довго не рушавъ. Вбнъ не дбймавъ вьры своииъ коза-

ваиъ, скрбзь добачавъ хитанину й повладався на помочь съ

Крыму та ПольщВ, а тымъ часоиъ збвравъ соб'Ь затяжц'Ьвъ