— 81 —

гетьманъ Шереметева: вбнъ плюндрув села та хуторы увра-

иньскй, выгубляв нарбдъ, розливав кровь. Старый Оставь,

батько гетьмана, писавъ до ириятеля свого Бутурлина (въ нимъ

вонь такъ подружився въ kiBBi, що нав%ть взывавъ его назва-

нымъ сыномъ), що волй бь Бутурлинъ бувъ за воеводу, то

й жаднои бь колотнечи не було, що• все лихо повстало черевъ

Шереметева та Ромодановского. „Сынъ мбй, пише, явь запри-

сягався, такъ и присяги додержати хоче й збстатись невохи-

бнымъ ибдданымъ и слугою его царского величества; не бувъ

вонь зраднивомъ та й не буде. Але панъ Шереметевъ и вань

не вважають на аго заслуги; вони хот%ли его

забити, наиъ подавали сю зв%стку ваша жь милости Москаль ;

тыиъ то сынъ мбй й брать вашои милости мусить поневол±

вебезпеченьству житя свого запоб±гати. Шереметевъ святй мо-

въ нввець обертав, черц% выгнана во чужихъ мвстахъ

та пустедяхъ блувають, вашои милости слуз% Левку сказавъ

Шереметевъ голову стяти, а мене прииусивъ Вкати съ kieBa

до Чишрина“.

мовлявъ, разоиъ на обыдва боки затинавъ :

тутъ намовляв черезъ полковнивбвъ возацтво Ювва добувати

та посылав Гуляницкого съ волками царского вбйска битв, явь

що поткнеться; а тутъ шише до народу, що бь не

важилися вбйска московского зач%вати. Москва почала й соб'Ь

такого жь способу заживати. Выговскому прислано листъ, де

було сказано, що, скоро перестане кровь розливати, то выба-

чать вму за вчинки й будуть его въ УС'Ьмъ вбйскомъ вапо-

розкимъ держати въ милости. Тымъ же самымъ часомъ нака-

зано Ромодановскому ити на Украину, а воеводы путивельскй

съ царского таки наказу загадали стряпчому Касо-

гову, що бь ишовъ съ шматомъ вбйска на помочь полтавсвбй

що повстала на гетьмана.

хш.

Съ початку М'Ьсяця грудня прийшовъ зъ

вбйсвомъ на Украину й розвовсюдивъ

У неиу тавъ, явь и въ тбиъ листЬ, що дано подку волтав-

скоиу, прописана були вчинки Выговсвого та вго брехнВ,

що царь буц%мъ хоче скасувати козацтво, зачЬиалися интересы

Руа шт. ВШИ. ХШ. х.

6