— 60 —

вбддати вго Выговскому на ибмсту. По дороз%, вже недалеко

ki6Ba въ M'hcTt Гоголе“, коли сотня, що провожала Барабаша,

стала на ночь, знеобачка нашали на неи козаки иолку черка-

ского, за приводомъ полковника черкаского Джулая. Юлька

д%тей боярскихъ забито, иншихъ тограбовано, деякй вовт%кали ;

самъ начальникъ конвою Левшинъ дбстався зъ Барабашеиъ

у полонъ. Ихъ иосадовили на возы та й повезли до Пере-

яслава. зве."въ везти Барабаша за Дн%про въ обо“,

що бь судити на козацкбй рад%.

Коло того часу, кажуть, лучилась бы то така иод'Ья.

ДнЬиромъ, иовЬдали, нь бы то плывъ гонець зъ Москвы

зъ листоиъ до воеводы ki6Bck0T0 Шереметева. Козаки иереняли

та й цривели до Выговского.

На козацкбй рать дрочитали церенятый листъ. А тамъ,

ошовгЬдають то$шнй .%тоиистф польскй, було написано, що

зъ старшиною хочуть зрадити цареви, й наказувано

Шереметеву мотай схопити неиевного тетьмана зъ однодумцями

та й вьшровадити зъ вартовыми въ Москву. Певца рЬчь, що

се выгадка, а якъ що й сталось, то, мабуть, се чи не польска

коверза. Листь бувъ ибдробленый.

„Се ще не все, казавъ гетьманъ козакамъ: втЬкачЬ зъ

московского вбйска опов%дали, що царь хоче ибслати на насъ

свое вбйско та выгубити все козацтво лишивши всего на

всего только десять тысячь“.

Знявся лютый крикъ.

„Чого ще маамъ ждати? Ходили до громады й до обо-

роны самыхъ себе й старшины, присягали одень другому лягти,

ратуючи панбвъ полковникбвъ и старшину“.

роздалювавъ духъ, выкотивши кблька

бочокъ гор±лки.

подався зъ вбйскомъ до схбднои мем Л±во-

бережа. А тыиъ часомъ розбславъ цо вс%й УкрашА YHiBep-

салм що закликали нарбдъ до повстаня на Моска%въ.

Козаки, пбдбуренй на Москал%въ, скрбзь почали ихъ пе-

реймати, грабувати та знущатися, абы де заподали на сво%й

земл4з. ТодЬ пом±жь козакбвъ були молод$, що безъ усякои

вричины рада були грабувати та самовольствувати; теперь имъ

буда на руку ковинька, 60 самовольство не только не карали,;

а воно ще й дозволядося. Не було проходу, H'h прогЬзду