59 —

прислано. Не йми Ары листамъ твоихъ ПОЛВOВНИЕ6ВЪ, сотни-

кбвъ та осаулбвъ. Царь наказавъ вбйсковымъ людямъ, що бь

не важилися нђкого чЬвати й н•Ькому крйвды не чинили; а хочь

бы тамъ що й выйшло, то тоб± бъ, гетьмане, годилося вбдпи-

сати про те великому государеви; его царске величество зата-

давъ бы учинити сл±дство та й р%шенець бы свбй потбмъ при-

славь; а коли ты зббравъ вбйско та ирикликавъ Татаръ, то

се значить, що ты ламавшь святу та свою присягу“.

„Батато я писавъ, сказавъ проти сего й ио-

сл5въ своихъ неразъ носылавъ, а теперь только й збсталося

мень, що йти зъ вбйскомъ та съ Татарами“.

Якъ на те, якъ разъ у сей часъ, бояринъ Шереметевъ при-

славь гонця зъ листомъ, прохати Выговского, що бь побачвтись.

п Уже не одень разъ пише до мене бояринъ, мовивъ Вы-

що бь намъ збйтвся, та часу немае. Ось якъ волки

зберуться, тод± й розмова въ насъ буде“.

Царского ибсланця пустили на кватиру. Незабаромъ ири-

6'Ьтъ гонець. зъ Москвы, Хведоръ Тюлю6аЬвъ, сиытати:

чого вбйско запорозке узброювться, й на кого?

Дня 11. сериня гетьманъ рушивъ съ Чигирина. До Порто-

моина прийшло шеЬсть чолов%ка й оцо"ствли, що гетьманъ

абславъ ихъ вартувати коло двора ибсланця московского. СЛ'Ь-

домъ привели на той самый двбръ Тюлюбаева й помеЬстили

вкуић съ Портомоинымъ, за карзуломъ. Та вартовй не дуже

вильнували. Гонцямъ, мабуть, можна було й съ приходячими

розмовляти й зйстки дбставати та подавати. Дня 30. сераня

на той двбръ, де були гонцгь, трийшли, зъ гетьианьского на-

казу, осаула й два съ козаками, узяли

обохъ послан$въ въ ихъ провбдниками съ Путивля, повбдби-

рали въ нихъ о$жь та коней, повели на двбръ,

закували въ кайданы й сторожу поставили. „И тершЬли мы,

доводивъ Портомоинъ, и голодъ и всяку нужду, а харчу да-

вали наиъ трохи. Три тыжнв сидђли мы въ кайданахъ, потбмъ

насъ розкували, розвели во дворахъ, и сидВли мы тамъ за

карауломъ, якъ и перше“

Тымъ часомъ, на початку серпня, вытро-

вадивъ Барабаша 36 сторожею до Шереметева въ Юввъ, на

вбйсковый судъ, якъ оибсля выявили. Урядъ uock0BcEii вва-

жавъ его за виноватця та не хотЬвъ безъ вбйсвового суду