— 75

k0Micapt, зак6нчЙвши бенкетомъ ту згоду съ козаками,

повезли до короля радбсну зв%стку про скбнчену справу; вы-

проваджаючи надавали имъ подарункбвъ и довго стреЬляли

зъ гарматъ: „Се було ознакою, каже сучасникъ, про згоду

съ Поляками, такъ само, якъ ще недавно про запеклу до нихъ

ненависть“. заиевнявъ козакбвъ, що во тыхъ пактахъ

усВхъ ихъ пороблять шляхтичами.

Вертаючись, послы зустрВлися съ Кикинымъ, що 'Ьхавъ

на Лохвицю, що бь повернути иншимъ шляхомъ назадъ до

московскои грани$. Послбвъ ировадили Тетеря й осаула Ко-

що недавно ще ганьбивъ вередъ Кикинымъ учинки

гетьмана, а теперь съ Тетерею, котрого обвинувачувавъ

у зрадв, по±хавъ за посла до короля Польского зъ засв±дче-

немъ вму иокоры. Сибткавши одного шляхтича, Москаль яко

мога х“въ допытатись, вбдъ кого й чого посольство

ее, та шляхтичь зацевнявъ его, що й самъ неЬчого не вВда€.

рушивъ до границ'Ь московскои; минувши 643,

ставь вбдъ м%стомъ Каменнымъ и ибславъ до воеводбвъ вы-

магати, що бь выдали ему бунтбвникбвъ, що ховаються цо су-

м'Ьжныхъ MtcTaxb московскихъ. У воеводы путивельского вонь

— братбвъ Залогъ,

вымагавъ, що бь той выдавь его ворогбвъ

й удававъ, що чекае зъ Москвы Кикина, що мавъ привезти

рьшучу вбдиовВдь. Гетьманъ иохвалявся, що якъ не вводять

вго волю, то буде бити на московскй мВста та воюватиея. Де-

хто зъ вго приббчникбвъ раявъ, не гаючись, бити на Б±лгородъ,

а иотбмъ на Путивль, але 66льш6сть на те не приставала, най-

паче посля иершои нещасливои пробы: въ конци жовтня ко-

заки напали були на мвсточка Каменне та Олешню, але Мо-

скалВ дали имъ добру одс%чь. Зъ Глухова козацкй загоны

на.“тали на сусћднй села московскй, але такожь достали

одсгьчь.

Тыиъ часомъ, Татаре, котрымъ надокучило ждати вбйны,

сыпнули по селахъ украиньскихъ, грабували, хапали людей

та гониди ихъ до Крыму. Знялося ремство.

„Чого се жь мы тутъ стоимо?Д кричали козаки въ обо“ :

п Дома въ насъ Татаре ж%нокъ хапають

И козаки почали юрбами розходитись. Гетьманъ, не ма-

ючи силы спинити ворохобнђ, запросивъ до себе мурзъ й мо-

вивъ до нихъ: