— 68 —

ються про те въ Москвђ, то заразъ вбйско рушить на Украину.

Гетьиану треба було иом%ркувати зъ народомъ про важну

сираву на генеральнбй рад%. МЬсяця сериня гетьманъ во всћхъ

полкахъ вбславъ наказъ, що бь усев збиралися, зброилвся та

ладилися въ иохбдъ. Тыиъ часомъ урядъ хочь

и знавъ про несвокбй на Украинђ, та складавъ все на Поля-

кбвъ та вхъ заходы й показувавъ, якъ и перше, бы йме

Ары гетьманова, Зъ Москвы дослано до Выговского нового

посланця, ибддячого Якова Портоиоина, съ иодарунками та

ласкавымъ словомъ вонь ирибувъ до Чигирина

9. сериня. У царскому листь до Выговского хвалено аго за

вЬрнбсть, навчали тетьмана съ козаками не дбймати вЬры про-

що розсылають Поляки по УкраинВ та клетають

на бояръ та вовводъ московскихъ, що бь учинити сварку.

Але ибддякйй иобачивъ, що вже зовсЬмъ не той вћтеръ

в%б. На вго любязнй рЬчи тетьманъ вбдповВвъ, що радый слу-

жити цареви, а иотбиъ мовивъ такй слова:

Зъ рджвыхъ мВсть пишуть до мене волковники, сотники

й осаулы, воеводу Василя Борисовича Шереметева та князя

Ромодановского присылають до насъ на Украину для того, що бь

мене зъ св%ту звести. По рбжныхъ мђсцяхъ Украины вбйскова

люде иолку князя Ромодановского вбивали нашихъ людей, иу-

стошили та грабували; саиъ князь принявъ до

евого иодку Барабаша, Лукаша та иншихъ ворогбвъ моихъ.

Коли я прохавъ заиомоги на Пушкаря, царь ие давъ, а коли

виорався я съ Пушкаремъ саиъ, такъ тодгЬ й вбйско прийшло,

що бь самовольц%въ змбцняти та нова бунты заводити. Я не

хочу чекати, поки вбйсковВ люде на насъ вбйною прийдуть.

Пбду саиъ на Заднђдрв зъ ychMb козацкииъ вбйскоиъ та съ

Татарами. Буду шукати та сииняти бунтбввикбвъ, а скоро

царска вбйсковй люде почнуть ихъ боронити, або ще й дрочи-

тися на нашбй УкраингЬ, то й я не змовчу; я битииу на цар-

ске вбйско, коли воно иочне иереховувати бунтбвникбвъ; й до

Шева пошлю брата свого Данила зъ вбйскоиъ та съ Татарами ;

повелю выгонити звбдти боярина Шереметева та зруйнувати

фортецу, що сиорудили ио приказу его царского величества“.

п Про таке, вбдмовивъ аму посланець, тоб'Ь, гетьмане й га-

дати не можна, а ве тблько казати. Боярина Шереметева та

овольнвчого вдязя Ромодачедркогд ты самъ прохавъ, що бь