— 56 —
та Москалями, двома сусВдниии народами, що выйшли зъ
одного жерела славяньскои крови й мають трохи не однаковй
в±ру, мову та звыча%. Наказую урядникамъ королђвства, Mtp-
кувати про способы такого злученя, що бь нарбдъ
злученый съ польскимъ, одержавъ ираво старосв%цкои воль-
ности польскои та вольного обраня коро.тћвъ“.
Гетьианъ зъ старшиною ибслали зъ Украины
депутатбвъ на той сойиъ, неначе за для того, що бь заздалегбдь
иристати до Польщ•Ь въ сиблку та забезнечити черезъ те Укра-
ину; 60 якъ иоаднаються колись Москва съ Польщею, то
й Украина могла бь иристати до сеи сшолученои державы зъ
своими правами. За мосла въ ВаршавеЬ бувъ обозный Тимохв%й
Носачь съ товариствомъ. на той часъ загадавъ, що бь
козаки були при 36pot.
Тыиъ часомъ зъ Варшавы подали цареви его дослы
зйстку, що туды, мовь на наругу уиов•Ь Хмельницкого, ври-
були козацкй депутаты; послы, пильнуючи чести царскои, не
схотЬли здбймати съ Поляками й речи, поки вони не выпро-
вадять козакбвъ; паны мусили вбдвести деиутатбвъ на перед-
мВстя. Черезъ кблька часу Hacut.ua зновъ цареви зв•Ьстка вбдъ
шослбвъ: не хочуть Поляки обирати царя на престолъ; послы
винуватили за сю перемъну козакбвъ.
СиравхЬ, коли Тимохйя Носача пущено до короля, то
вбнъ вымагавъ, въ имени всеи Украины, що бь Польща до-
держала своеи 06'ЬтницЬ, дала корону Олексью Михайловичу,
а права Украины що бь забезшечила особливымъ зъ нею трак-
татомъ. Носачь вромовлявъ зъ задаломъ й навђть
Паны вбдиовђли, що пришлють особливыхъ k0MicaphBb скласти
умову зъ Украиною. Депутаты сойму, заневнившись, що можна
прилучити Украину до Польщ±, покинули свою раду (бу$мъ
черезъ пошесть) й обмежувалися саме тымъ, що
посламъ московскимъ назначити за для розм±ркованя,
на якбй основеЬ можуть обыдй державы узятись до столу-
ченя. Послы царскй зрозумђли, що Поляки хочуть только часъ
прогаяти.
Поляки щиро заходилися, нахиляти Выговского й усю
Украину до злученя съ Польщею. Хитрый безъ пе-
рестанку листувався зъ гетьманомъ, зъ старшиною, державъ
у Чигиринђ агента, меЬщанина львовского, Грека Том-