- 70 —

й вольского й московского уряду, покуштували й волВ й не-

воль; казали: лиха Поляки, а теперь певне скажете: Москаль

ще Що принадило людь до ярма

московского? ВЬра? Невравда: у васъ в±ра греческа, а у Мо-

скаля московска. Правду мовити: Москалв такъ вВрять, якъ

ииъ царь довелить. Чотырохъ святй отцВ наста-

новили, а царь настановивъ пятого, та й самъ нимъ верховодить;

чого соборы всесв%тнй зробити не наважилися, то зробивъ царь.

Вы свод духовеньство шануете, а Москаль нимъ коверзуе, якъ

самъ знав: скидав, ось якъ Никона не саме

давно скинувъ; священикбвъ та чер$въ въ неволю завдаб, якъ

отъ недавно отця Ииата; маетки вбвтарбвъ та храмбвъ на свою

потребу повертав. Се бъ-то такъ у духовныхъ справахъ по-

рядкують, а ио мирскихъ що #вться? Того вы за польского

панованя й не чували. Yct доходы царь бере на себе; завели

нова данины та „кабаки“, не можна б%дному козакови вже

гор%лки, меду чи пива вышити, а про вино вже й не згадують !

Та яка жь то стала, панове-молодцВ, зажерливбсть московска !

Загадують вамъ носити московскй (кожухи) та взу-

ватись у московскй „лбп%” (постолы)! Отъ нечуване тирань-

ство! Чого ще ибсля сего спб$ватись? Перше вы самй оби-

ради соб± старшину, а теперь Москаль вамъ накидав, кого

схоче, а хто вамъ угодный, та ему не до вводобы, того скаже

зъ св%ту звести. Вже й тешерь дознаете вы вбдъ нихъ зневаги :

не дуже вони васъ за людей вважають, радй ваиъ языки по-

вбдтинати, що бь вы не говорили, й очи ваиъ цовыколювати,

що бь не дивилися... та й не держать васъ тутъ только дотоль,

шоки насъ, Полякбвъ, вашою жь кровью, звоюють, а иотбмъ

завдадуть васъ ажь за Бђле-озеро, а Украину заселять своими

московскими хлопами. Ото жь, воки ще маете часъ, год•Ь ва-

гатися: ратуйте собе; аднайтеся зъ нами, ратуймо сибльну

батькбвщину! И вернеться до насъ и зацвите въ насъ свобода;

й пышатимуться церкви святощами багатыми базарами ;

й людь житиме при достатку, спокбйно, весело ;

поратимемося землеробъ коло своей нивы, иасвчникъ коло

своихъ бортбвъ, ремћсникъ коло свого д%ла; душегубство, гра-

бована, всяка неправда каратиметься нещадно. НВкого не си-

луватииуть до рабства: суворый законъ не попустить паньству

коверзувати пбдданыии. У насъ теперь спбльна справа, мы