— 112 —

рапорт%, вбдкинули до розм%ркованя на даль, а выконанё буде

хиба въ день судный.

Якъ скбнчидася рада, обозный Носачь, подковники Гуля-

и Дорошенко, прибули до БЬлои-1(еркви й дали Выгов-

скому кв•Ьтокъ вбдъ гетьмана й усеи старшины, що вони до-

ставлять ему ж•Ьнку н Полякбвъ съ Чигирина.

Такъ скбнчилося гетьманьство Выговского ; зъ нимъ скон-

чилося п Велике княз±вство Руске. И Украинц% и Поляки не

могли —першй—зрозуићтп твору голбвъ, що стояли не врбвнв

зъ народомъ, друга —- чесно додержатп свого слова.

Ся колотнеча знесплила Украину морально и

„Сила козакбвъ охляла черезъ колотнечд писавъ

до короля; величезнй полки: 110.71TaBckii, де жило соровъ ты-

сячь; де було трийцять тысячь; и пр-

погинули до останку; мђста и села заростають кро-

пивою. Тутъ страшенна вавилоньска крутанина, каже Полякъ

еучарникъ, пишучи про колотнечу за Выговского: м•Ьсточко

воюеться зъ мђсточкомъ, сынъ грабУ6 батька, батько

— сына.

Мета ихъ, що бь нр бути падь королемъ, ибдъ царемъ ;

и вони гадають добутися того, сваривши та лякаючи кородя

— королемъ. Розсудливђйшй благають Бога,

царемъ, а царя

що бь хто небудь — чи король, чи царь — швидше узявъ ихъ

до добрыхъ рукъ, и не попускавъ безглуздбй черни сваволь-

ствувати“.

(Переложивъ Ев. Ф. Мовчимуха).