— 93 —

трымъ перейшло иосковске вбйско. Скоро вони докопали близько

до московского вбйска и вже ему було ихъ знати,

учинивъ натадъ, але но першбй стр'Ьдь6•Ь вобВгъ.

гадаючи, що козаки злякалися его хоробрости, кинувся за ними.

вбдсунувся ще далЬ... Усе вбйско московске знялося

зъ свого м'Ьсця, зъ заиаломъ гонилося за козаками й геть вод-

б±гло вбдъ мосту.

Тымъ часомъ, козаки, що хутенько копали рбвъ, опини-

лися зъ заду московского вбйска, кинулись до мосту, иорубали

его, й шматками загатили мьлку ЕАчку: вода почала розлива-

тись по грузкому лу". Ся несиодђвана рьчь надала Гуля-

ницкому думку, що бь не только затамувати Москаляиъ до-

рогу назадъ черезъ Сосновку, та ще й загальмувати ихъ рухъ

по луз±. Зъ его наказу, козаки розбВглися по болоту: одень

косивъ траву та очеретъ, рубавъ рокиту та лозу й усе

кидали въ воду. Черезъ кблька хвилинъ Р'Ьчву загачено й вода

розливалася на всь боки.

Побачввши позадь себе козакбвъ, Москалв кинули гони-

тпся за Выговскимъ и повернулися назадъ; тодћ погонилися

за ними тй козаки, що вбдъ нихъ Акали, й знеобачка Моска-

л1звъ затуркавъ страшенный крикъ та свистъ: орда съ ханомъ

и мурзами чимъ дужше ле%ла просто на л%ву частину ио-

сковского вбйска. Моска.тЬ хо%.ли здержати натискъ, ажь тутъ

съ козаками та затяжцями ударивъ зъ львого боку.

Москалев, стисненй по бокахъ, подалися назадъ...

Та назадъ инъ не було ходу: вода, розлившись по луз±,

зробила зъ него багно; не котилися московска гарматы; во

черево вгрузли московска кон±; вобралися були

шки, ажь и йти не можна. „Хиба той мбгъ утЬкти, каже

тописець, у кого буди крылятй КОНУ.

Даремно иобивався даренно хот%въ дбстатися

на сухе меЬсце: трийцять в%рныхъ цареви Моска.и'Ьвъ

згинуло того страшного дня. Татаре не жалували ихъ, 60 съ

простыхъ не можна було сподьватися выкупу; а козакбвъ роз•

паливъ на се вбйско зъ старшиною, запевнивши, що

воно приходило касувати ихъ права та обертати ихъ у не-

ВбЛЬНИЕ6въ.

Пожарского схоплено й приведено до Выговского. Князь