— 109 —

робили одностайно. Тымъ часомъ, другй навчилн Хмель-

ницкого, що бь допевнявся гетьманьства, яко свого права, вже

даного вму народомъ на выправивъ джуру бать-

кового, Ивана Мартиновича Бруховецкого, на Запороже: хоро-

брый Ивань С%рко, полковнвкъ що пробувавъ

у Chq•b, ставь за него, й СВчь оголосила его гетьманомъ.

(УЬрко зъ Запорозцями йшовъ на м%ста, закликаючи козакбвъ

до своихъ короговъ именемъ Хмельницкого. Цюцюря, що бь

швидше выслужитись, наважився на смђлпве дЬло: останниии

днями серия, вонь почавъ заклвкати до себе значныхъ коза-

кбвъ переяславскихъ, сотника Степана Северина, декого зъ зна-

чныхъ та заибжныхъ родвнъ, якъ отъ — Сулимы, Лободы та

другй. Кожного вонь закликавъ по одипцю й намовлявъ стати

за Москалђвъ та запроснти князя Трубецкого зъ вбйскоиъ ;

кожне цуралося такои наиовы, и кожного Цюцюря загадувавъ

звязувати и потбмъ вбиватн.. Такъ гинуло кожне, въ доброи

воль приходячи на смерть, не вВдаючи, що ио$ялося съ тымъ,

хто прибувавъ до Цюцюры перше. До Трубецкого поб%гъ го-

нець зъ зв'Ьсткою, що вороги царя выгубленй, и съ просьбою

швидше рушати до Переяслава. Дня 1. вересня приславъ съ

Переяслава Цюцюря козакбвъ у Жжень. У стояли ва-

тяжнВ полковника Гуляницкого не було въ меЬстЬ.

Золотаренко, що старшинувавъ за него въ Жжен%, покинувъ

ворота безъ сторожа; козаки увбйшли у ночи й гукнули: бийте

Ляхбвъ! Посполита пристали до козакбвъ, й за одну годину

выгубили все жовнврство безъ розбору: . пять хоруговъ ихъ

загивуло, каже сучасникъ; йкого не милувало посибльство,

60 не хо%ло давати жовн'Ьрамъ. На зразокъ Нђжена,

почали и во иншихъ сусВднихъ ьЊстахъ та вбивати

жовйрбвъ. Ихъ рейментарь Немиричь, утЬкъ; козаки, обско-

чивши его за Кобызчою, недалеко села Св±довця, зс±кли его

на капусту.

вочувши про бунтъ, втћкъ съ Чигирина, якъ

саиъ казавъ, верхи, въ самбй сукиан$, й вызначивъ раду

подъ Германбввою. Вбнъ загадавъ ВерещацВ й СулимЬ, що бь

читали Гадяцкй пакты, й ладився выяснити, яку користь ма•

тиме зъ нихъ вотчина, й утихомирити наррЬканя. Але на рад'Ь

внявся гвалтъ. Винуватили гетьмана за плюндроване мьсточокъ

та С'Ьлъ на Твобереж±, за лютй кары надъ своими ворогами;