— 99 —

вЬры, мо мали мавтки на УкраинВ, Украинц± прохали, що бь

давати симъ панамъ перша вакантна посады въ ПОЛЬСЕ6МЪ

корол±вствћ, а ихъ колишнй маатки, що бь вбддати туболь-

цямъ. Въ самому Великому княз±вствеь Рускому бажали во-

нечнои ровности шляхотского стану, що бь князВ не засягали

собЬ привилегЬвъ. Козаки прохали конечнои вольности не въ

самому Вел. княз'Ьвств'Ь Рускому, а й у ПольщВ и въ Лит“.

Гетьманъ и старшины кдоиоталися про себе: гетьманъ врохавъ

собЬ судебнои власти надъ усЬмъ лицарствомъ на УкраинЬ,

съ вравомъ не ставати персонально иередъ жаднымъ судоиъ

по жаднбй сварзВ, а старшины вымагали. соб'Ь подвбйнои на-

городы, здаючися на те, що имъ 06'Ьцявся царь MocE0BcEii

Рбзнй люде прислали до сойму просьбы, и послы мусили вло-

вотатися за нихъ.

„Умова ся, мовляли сенаторы, иорушав основнй поста-

новы державы церковнй и св±тскй. Церковна тымъ, що му-

симо проти сумлВня иризнати рбвнбсть схбднои вьры зъ рим-

свою, сама мусимо ганьбити еднанв зъ нашою власною

Арою. У вбдносинахъ умова гадяцка лаиае давну

ужову Казимира зъ рускимъ краемъ, ламав давный устрбй,

задроваджув новый: Украина - Русь, давна Речи-

Посполитои, умовлявться зъ нею, немовь чужа краина; мы му-

симо попустити, що бь выгнано зъ Украины-Руси старинне

шляхоцтво на те, що бь задровадити нове, мусимо терпвти

хлопбвъ у самому сенатЬ. Бачимо, що Руске князВвство буде

цЬлкомъ незалежною державою, только слава, що влучене зъ

Речею• Посполитою. Сего мало: чи можемо мы спод±ватиея,

що бь гетьманъ бувъ вВрнымъ слугою короля

и Речи-Посиолитои, коли вбнъ матине трохи не царску власть

та кблька десяткбвъ тысячВвъ вбйска? А вже жь вонь кори-

тиметься доти, поки схоче; а не схоче буде огинатися!И

Проти сихъ доводбвъ казали такъ:

„Намъ треба згоды. У насъ три вороги. Справы ихъ ве•

реплуталися. Козаки хочуть узяти зъ нами згоду потай Москвы ;

Москва иосваридася съ Шведомъ. Теперь саиъ Господь Богъ

дав намъ способы: козаки въ доброи воль сама до насъ вер-

таються; вони побачили, що вхъ свобода безъ нашои, а наша

безъ ихъ, не иевна рВчь. Коли жь мы повднавмося, то не

только вернемо батькбвщинђ блесвъ, а й силу. Будемо жь

7$