— 204 —

за те може въ кушЬ зъ Соикоиъ и голову свою зложить.

Вбнъ наиисавъ до Сомка, иросячи у него прощеня, мировои,

н об%цюючи коритися ему. Сомко и Золотаренко побачилися

въ На той часъ зъ%халися сюды волковники, сотники

и значнй товариш%. Въ церквђ, що на рынку, вони запри-

сягли коритися Сомкови и на радев, не кого, якъ его выбрати

на гетьмана. Таку звьстку дав сучасный л±тоцисець. ApxiBHA жь

акты свЬдчать, що та рада, де Золотаренко вызнавъ Сомка

гетьманомъ, вбдбулася у и Сошко тамъ не бувъ,

а бувъ за него вбйсковый его писарь. Отсю супербчь не тру-

дно погодити. Мабуть було такъ, що Золотаренко и Сомко ба-

чилися въ ИчнеЬ, а рада вбдбулася въ 1Пжин'ћ. Теперь Золо-

таренко зъ усеи силы старався про Сомка. Кого усойщу-

вавъ, кого неволивъ, стояти за Сомка. Пбсля рады

актъ пбслали въ Москву, просячи именемъ вбйска запорозкого,

що бь царь затвердивъ выббръ. Золотаренко тедерь цисавъ въ

Москву, що гетьманъ Якимъ Сомко върный слуга Москвђ :

„И мы зъ нимъ, якъ съ початку служили в%рно, такъ и дальше

служитимемо цо присязеЬ и повмирати за царя готова, а не

такъ якъ отой, що сидить въ Гадячи, та великй 6'Ьды и мор-

дерства убогииъ людямъ заиодЬваеД. Выббръ Сомка, не бувъ

повноиравнымъ, 60 за него були тблько полки:

и а проти

него змагалися иолки: и

розумђвъ, що его вага на УкраингЬ залежить

вбдъ тымчасовыхъ обставинъ: громада горнеться до него и

сприяб ему, доки передъ нею маячить над'Ья, пограбувати зна-

чныхъ и дукбвъ, и доки усђ бачать, що урядъ тя-

гне руку за нимъ. Вбнъ тямивъ и те, що громада слаба на

память, доки вонь на очахъ у громады, вона за него; а нехай

вонь зникне хочь на часъ куды, ту жь саму грома-

ду—не дорого коштуватиме ворогамъ его — збаламутити проти

него: громада такъ само поняла бь йры его ворогамъ, якъ

доси няла втЬры ему. и его ибдручники верзли,

що на те положивъ булаву, що бь помогти

свому дядькови Сомкови зробитися гетьманомъ. А Сомко мае

думку всю Украину привернути до Тетеры.

урядъ ус•Ьхъ стерЬгся; yctXb пбддобрювавъ

в нькому не нявъ ввры, хочь 60.иьщь иншихъ хилився до Бру-