— 207 —

змаЁаютьея, що службу вбдбували, проти неприятеля ходили.

Отъ коли бь ио стародавному слухалися одного только геть-

мана, то бь до него на запомогу приходили бь проти ворога

зъ Запорожа, а теперь втЬкаютЬ на Замороже, що бь не да-

вати помочи проти ворога. Теиерь у нихъ кождый — голова;

тыль воно й завелося таке безладв“.

Велика прикрбсть огорнула Сомка, коли вонь почувъ

вбдъ Ладыжиньского про скликана чорнои рады. Се значило,

що царь не хоче затвердити на гетьмана того, кого выбрано

на рад% у НЈжин•Ь. „Мене, казавъ вонь, усе зрадни-

комь обносить, а я служу вьрою и правдою. Юлько то разбвъ

вбдбивався я и вбдъ Татаръ; и вбдъ Ляхбвъ, и вбдъ украинь-

скихъ врадникбвъ; якои нужды не зазнавъ я, сидячи въ облоз±.

Отъ и тетерь и 66ля Переяслава и по иншихъ м±стахъ, все

воруйнували, флого села не збсталося; хутор±, вас%ки, все

пойвечили попалили, скрбзь цо $лоиу вереяславскоиу полку

и во иншихъ мьстахъ, жита зерна не сеЬявъ; а цар-

свои ласки нема; на що вонь наказуе на BecHt скликати чорну

раду“. На останку нагадавъ, що вже джи, въ Козельци и въ

НЬжингЬ рада выбрала его на гетьмана, а царь не затверджув,

все черезъ наговоры.

— „Даремно ты се кажешь, вбдшовђвъ ему посоль :

царь В'Ьдав про твою в»ну службу, и давно бажаа, що бь ты

ставь гетьманомъ; хоча жь и не приславъ до тебе YHiBepcany

и булавы, то се черезъ те, що мВжь полковниками незгода;

вони просили царя, що бь наказавъ скликати чорну раду

и выбрати на гетьмана вольными голосами. Царь не хоче зру-

шати вашихъ правь и вбльностей, а вильнув, що бь у васъ

усе було по старосвђцкоиуи.

— „Зъ роду-ввку у насъ не водилося, мовивъ Сомко, що бь

впискошы Ьздили на раду; етисвовъ иовиненъ знати свои цер-

ковнй справы. Та баламуть хиба годиться на епископа?

Перше знюхався зъ Золотаренвомъ, а иотДмъ до

Бруховецкого. Зъ его баламутства величавться

кошовымъ гетьманоиъ. На Заторожу съ поконвьку гетьмавбвъ

не бувало; отаианы тап були, а гетьманъ одень на ц±лу

Украину; на те и вбйскоиъ запорозкимъ вона прозываться.

И теперь нехай царь накаже, що бь не було тап гетьмана.