— 206 —

Що се за выборы! гомон%ди полковники, прихильнввй

Бруховецкого: одна воловина обирала, а друга нВ

мьркуючи прихилитв урядъ на-

Д'Ьями на выгоды, мовивъ: „И чоиу вони не волВють чорвои

рады? Вже жь тому, що сама УС'Ьмъ орудують, та розжива-

ються за надто. Розжившись, гадають привернути Украину до

Польщ±, а самымъ за те придбати собђ шляхоцтво, наче бъ-то

московскому цареви Замороже и Украина нћ на-що вже не

потр±бнй. У насъ зъ роду-вђку сего на Украинв не водилося,

що бь гетьманъ, полковники, або сотники, чи иншВ яка уря-

дники володЬли крестянами, або м±щанами, не маючи на те

привиле'Ьвъ вбдъ короля. Усеи вольности гетьманамъ, полко-

вникамъ и иншииъ тблько й було, що займе де шматокъ воль-

нои землв, гаю чи лугу, та обкопав, або обгородить, заведе

оселю, та й живе тамъ зъ своею семьвю; а що бь крестявъ

держати на такихъ земляхъ, сего н%кому не вольно було, хиба

млынъ можна було збудувати. Та й на чарки козаки

не шинкували, се мгЬщаньска Р'Ьчь була и за те вони платили

чи королю, чи панамъ. Податки зъ мьщанъ съ черн± йшли

тод± до королОскои казни. А теперь гетьманъ съ водковни-

вами и иншими урядниками повернули на себе и мВста, и села,

и земл±, и млыны, а чорнымъ людямъ такъ сутяжно стало,

що и ибдъ бисурменомъ у Царгородђ легше жити.

Отъ же якъ зберуть чорну раду, окреилять „ПУНКТЫ“, то всь

отсй добра и добутки вовбдбирають вбдъ гетьмана, полковни-

кбвъ и иншихъ урядникбвъ; а повернуть усе те на царску

казну, та на платню царскииъ ратникамъ. Отъ•тому-то вони

й не хочуть чорнои рады“.

Сомко навпаки, доводивъ тому жь самому московскому

послови, що коли царска казна въ недобореЬ, то се певно че-

резь те безладв, яке коить зъ своими Запорож-

цями. „На Нђжиньскбй рать, мовивъ вонь, прираджено про-

сити царя, що бь казавъ скликати раду, окрепити пункты

и затвердивъ прежнй наша привил“; та що бь завести коза-

кбвъ въ реестры: козаки служитимуть цареви, а мужики ила-

титимуть на него податки. Тецерь зовуть себе козаками

и Н'Ьхто ньчого не хоче платити. Коли жь покажеться нетри-

ятель, то старй реестровики не хочуть служити, а мьщане пла-

тяти, та в%кають на Завороже ; таиъ соб'Ь рыбу довлять, а опосля