— 205 —

ховецкого. Останними днями грудня 1662 Москва вырядила

пбсланцемъ на Украину Ладыжпньского: вбнъ • пойзъ до Бру-

ховецкого, до Сомка, до Золотаренка и до вс'Ьхъ полковникбвъ

„милостиве царске словои. Царь запевнявъ, що й на думцв

нема въ него вбддавати Польщ± Украину и призначивъ на ве-

сну скликати повну раду. Видко, що урядъ вильну-

вавъ розыднатп Бруховецкого и зъ до часу, поки

збереться рада, а самого Бруховецкого зъ его с%човиками

выверти на зиму зъ Украины. наказано 'Ьхати до ki-

ева, а Бруховецкому зъ Запорожцями рушати на С•Ьчь и зъ вод-

толь на Татаръ. Москва гадала вырядити на Татаръ князя

Черкаского съ Калмуками, а Бруховецкјй повиненъ бувъ за-

помагатн ему. Одержавши вбдъ Ладыжиньского сей наказъ,

БруховецкПђ мовивъ: „Мы готовй служити цареви и головы

своп за него положити, одначе тЊякнмъ иобытоиъ не можна

намъ рушати. Я съ козаками иритдывъ ДнеЬироиъ на човнахъ.

Коней у насъ нема, живучи отутъ часъ, козакп

попроиивали ихъ. А бъ• то, та ще зимою, въ таку да-

леку дорогу Якъ се можна!... Та дро се й гадати не можна:

мене за се с±човики убють; а не то Сонко десь въ дороз•Ь

спбткае и убе, такъ само, якъ колись Барабаша...

А коли 36 мною що в$еться, то по цеЬл0й Украин% ибде ко-

лотнеча и С%чь вбдречеться вбдт, Московщины“. Бруховецкт

скликавъ раду. Рада ирирадила, що доки не збереться повна

рада, Задорожцямъ не можна вырушатн; 60 инакше, якъ

выйдуть вони теперь зъ Украины, то Сонко вже ихъ не вшу-

стать... и c06rb змагався: „Не можна менђ выбиратися

зъ Гадяча, казавъ вонь, а то зрадникъ Сомко накаже мене

зн•Ьвечити; та Гадячь же въ мон euapxiu. Нехай вже царь

не забороняа мен'Ь перебути въ Гадячи доки скбнчиться рада И.

„Коли царь не звелить скликати чорну раду, писавъ Бру-

и не окреиить и%стъ, то Сомко приверне ус'Ьхъ насъ

до Польщь. науиысно постуиився гетьианьскою булавою

Тетерь, а Павло. Тетера Сомкбвъ зять, Павлова сестра за Сомкомъ.

Сомко вгЬдавъ, а проте не дон'Ьсъ цареви, що вго неббжь Юраско

вбддаа гетьмавована Тетерь, Теперь вони зъ Золотаренкомъ вчи-

нили потайну раду и выбрали Сомка на гетьмана. Се все на

те, що бь заразъ — якъ затвердиться Сомко на гетьманьскому

— вбдречися вбдъ Москвы“.

урядђ