— 212 —

Помирившись въ Сомкомъ, Золотаренко поперевоаивъ свое

добро съ Путивля до Южина. Сомковй вороги заразъ сплели,

що Золотаренко се для того вчинивъ, що м%тикуе въ кудђ зъ

Соикоиъ иристати до Польщгь, якъ только Сомка выберуть на

гетьиана. Правда, що й Золотаренко, збйшовшись зъ Сомкомъ

на иврову, и заврисягши въ церкв•Ь коритись ему, не поки-

нувъ пбдкопуватися подъ Сомка. Надъя гетьманувати ще

66льшь зас'Ьла у него на думцев. вов±давъ ему,

що Сомко вважав, що выборча справа вже свбнчена, вго вы-

брано на гетьмана и сей выббръ вызнавъ и вонь Золотаренко.

Приставе самолюбство зновъ прокинулося у Васюты; вонь мо-

вивъ: „Доки збереться чорна рада, нехай собЬ Сомко гетьманув,

абы не було у насъ колотнечи; а тамъ гетьмануватиме той,

кого выбере чорна рада. Мы не выбирали Сомка на насто-

ящого отамана; се вбнъ самъ таке выгадув. Сомко зрадникъ,

вбнъ зсылавться съ Тетерою, вму не можна вђры няти“. Ви-

дима рћчь, що коли отакъ Сомко и Золотаренко двоилися, то

Москва не могла няти зъ нихъ; мусила вбдвер-

татися вбдъ того й другого и хилитися до Бруховецкого,

хочь бы вже черезъ те только, що не двоився,

разъ-у-разъ здавався на волю царя и всю надеЬю клавъ на

самого тбльво царя.

XVI.

На весн% 1663 р. урядъ оголосивъ, що чорна

рада збереться въ половин% червця въ НЬжинЬ и вбльныии

голосами выбере за для Украины гетьмана. Козаки и иосибль•

ство повиннй були сходитися до Жжина и вступати на раду

безъ Збров. Вбдчинити раду Москва вырядила свого „окольни-

чогои князя Данила Великогагина. Бруховецкому не подоба-

лося, що рада вбдбуватиметься въ осоружному для него

Н'ЬжинЬ; вбнъ жадавъ бы, що бь рада зббралася въ Гадячи,

де вонь завћвъ вже свое кубельце. порозсылавъ

Запорожцьвъ во УкраинВ, закликати нарбдъ на раду. Запо-

рожц'Ь баламутили нарбдъ проти значныхъ п. гомон±ли, що

значнй, сидячи на своихъ урядахъ, утискають иростыхъ людей.

А теперь прийшда вора поквитуватися зъ ними. Вони вбдмо-

вляли нарбдъ заграбувати НВжинъ -

кубло значныхъ.