— 209 —

ворољ—выйдемо на него, то воевода тод% може запнути ве•

лике м%сто и не пуотити насъ иазадъД.

Те ибдзоренв на воеводъ було приврымъ Ладыжиньокоиу.

Вбнъ иовивъ: „и тобђ доводилося сид±ти въ облоз•ь, и вылазити

на ворога, а чи доводилося, що бь тодгћ замывали за тобою

браму, не пускали тебе назадъ, и що бь царевВ люде не- хо-

дили на запомогу тоб±? НЫ безъ царского дозволу ты й не

гадай будувати у великому м'ьст'ь мале“.

Коли пов±давъ про отсей Соикбвъ заивръ

вовводћ Волконьскому, промовивъ: „Чувъ я про се

вбдъ Сомка и сказавъ ему: я выряджу тысячь царскихъ ра•

тникбвъ, що бь съ тобою перебували у малому мгЬстћ. Отъ ще

Сомко цозаводивъ у великому мЬстЬ варту скрбзь таиъ, де

есть царска ратники. А тод± не становивъ такои варты, коли

приходивъ неприятель зъ Хмельницкииъ. Съ того боку

ДнгЬира трохи не що дня ври“дять до Сомка крамарВ и вонь

своихъ туды цосылав. Одно слово: не можна ему няти вьры.

Якъ воно буде дальше— не вгадати, а доси я не пом±тивъ за

нимъ недоброго дгЬлаД.

Того часу до Сомна привозили листы зъ за Дн±ира;

а игумень зъ Мгарского (66ля самыхъ Лубенъ) монастыря,

Викторъ бувъ великимъ приятелемъ Сомвови и

до него листь вбдъ Тетеры. выв'Ьдувавъ

про се и почавъ вымагати, що бь Сомко показавъ ему Тете-

ринь листъ.

„Я тетерь гуляю, мовввъ ему Сомко: пю за мою воль-

нбсть. Вбдъ Тетеры ще багато буде листбвъ, я вс%хъ ихъ пе-

решлю до царя, Тетера више до иене, що бь погодитвся; а я

ему вбдиишу, що и я радьтиму, що бь - вбйны не було, и що

мы зъ ласки царя живемо ври своихъ вольностяхъ; Татар“

Ж'Ьнокъ и дЈтей не вбддаемо; х.тћбъ 'Ьмо на повный ротъ,

хто у насъ аго не вбдбймав. Та ще сиытаюся у него: а на що

вы гетьмана свого въ ченц± постригли, та скарбъ аго згра-

бували ? “

Частй зносины съ Тетерою и гулянка Сомка съ тыми,

що иривозили Тетерина листы, выкликували у Москальвъ не-

добрй думки. Сомко найббльшь ударявъ на те, що московскй

ратники кривдять Украинц%въ, знущаються зъ нихъ: „Нехай,

казавъ вонь, царь перем%нвть ратникбвъ; его ратниваиъ иде

ист. Bi6z. ХШ. т.