— 213

Великогагинъ прибувъ зъ стольникоиъ Кирпломъ Хлопо-

вымъ и привЬвъ зазбровне вбйско ибдъ урядомъ иолковникбвъ

Страсбурга, Инглиса, Подяньского, Воронина, Шепелева и Скря-

бина. .Нтоиись „СамовидцяД повђдав, що ще зъ

далека до Южина зустр%въ московскихъ послбвъ и здружився

зъ ними. бувъ зъ нимъ невбдстуино. Царскихъ по-

слбвъ вони заразъ над•Ьлиди хабарями. Xa6aprh се р%чь звы-

чайна у Москалђвъ, але й безъ того справа Бруховецкого въ

Москв•Ь стояла гараздъ. бувъ за него; въ Мо-

скв•Ь вважали, що окрбмъ зъ Украин$въ

— и Великогагинъ, . 'Ьдучи на Укра-

постановити на гетьмана

ину — одержавъ вбдъ свого уряду наказъ тягнути руку за

Бруховецкого. Стрияло Бруховецкоиу й восвбльство: воно було

усе за него, значить, и за Москву.

Раду въ НЬжин'ћ призначено на 17. червця: до сего часу

збставалося ще кбдька дн±въ вбдъ того часу, якъ московскй

послы поприьздили до Н±жина. Золотаренко зъ своими волча-

нами бувъ у НЬжингЬ. Сомко съ Переяславцями и товариствомъ

значныхъ таборувавъ 66ля брамы, що звалася 1йввскою. По-

приеЬздили полковники и зъ своими

полчанами и затаборували поручь зъ Сомкомъ. На иерекбръ

наказови, вони були зазброеныии и привезли зъ собою гар-

маты. Соико все твердивъ, що не треба и не сл±дъ бути но-

вому выбору; выборы вже, мовлявъ, були, а тетерь только

с.“дъ оголосити иередъ народоиъ царске затвердженв геть-

мана. Наша лгћтоиись иов'Ьда6, що Соико завитавъ до Велико-

гагина, показавъ ьму, якъ слгћдъ, шанобу и иреиоручивъ себе,

полковникбвъ и все вбйско ласц•Ь державця. Разомъ вонь за-

вевнявъ, на свою нестеменну йрнбсть цареви; вказувавъ на

те, ща 6г0 вже д“чи, на радахъ въ Козельци и въ Н'ЬжинЬ,

выбрано на гетьмана и натякавъ, що зббране чорнои рады

Д'Ьло небезаечне, що тутъ ледви чи встережуться вбдъ коло-

тнечи и безладя. Великогагинъ, выслухавши его, сухо троио-

вивеь, що чорна рада мусить вбдбутися, 60 така вже на те

царска воля. А кого рада выбере на гетьмана, той и буде за-

твердженый вбдъ царя.

Мабуть Золотаренко спостер%гъ, що въ НВжинВ бере

гору супротивна вму Вбнъ 366равъ своихъ иолчанъ

и прилучився въ ними до Сомк0вого табору. Козаки его були