— 218 —

— „Рада ще не вывбнчена, пов%дали гонцв; приходьте зъ

старшиною, а возаки нехай безъ абро± стоять зъ далека“.

Нову раду призначили ва день. Але показалося,

вже не треба було рады. Въ Сомковому вбйску ибдвялася

ворохобня. Властиво его прихвльвикаии буди полковники, стар-

шина та значна. Проста возаки, хочь и буди доси за нимъ,

але въ душ± вони буди однои думки съ првхильнвками Бру-

ховецкого, що до ворогованя проти значныхъ, Черезъ и Пб-

шли у сд±дъ ббльшости. До того жь значнй поири%здвли зъ

великими роскошами, вонавоаили зъ собою всякого добра. Отсе

й свовусило голоту; особливо воли черезъ своихъ

ибдручнивбвъ побаламутввъ чернь в натякнувъ, що бь погра-

бували возы у значныхъ. Юлька сотень зъ Сомкового вбйска,

певне що змовившись попереду, взяли воругвы, розпустили

ихъ и вбшли до Бруховецкого: вкловилися ему, яко гетьма-

нови, а потбиъ повернули назадъ и кинулися грабувати возы

свози старшины, забираючи зъ возбвъ, що хто вводобавъ и що

можна було вхоиити. Сомко, Золотаренко, полковники черни-

и лубеньсвТ зъ своими урядниками кинулися до Ве-

ливогагвна просити забороны: вонь казавъ ус•Ьхъ ихъ позамы-

вати въ н±жиньскому остроз± подъ варту. Арештованыхъ було

чолов±ка съ пятьдесять; у нихъ вовбдбирано коней, Зброю,

вав±ть верхну одежу зъ нихъ поздврали.

Пбсля сего Великогагинъ казавъ покликати Бруховецкого :

„А якъ князь велђвъ приходити, зъ збровю, чи безъ неи

свытався

— „Все вбйоко повинно зббратися незазброенымъа

до него.

Тод•Ь наоамвередъ вы%хали кбннй, безъ але съ ко-

— тежь безъ Збро%. Кбнниця

ругвами, за конными

пбвобводомъ оббгнула катрягу; стали вроти катряги.

Великогагинъ аъ своими по%зжанаии и зъ невбдстушшмъ Ме-

выйшовъ съ катрягв и вступивъ до козацкого кругу.

и вс•Ь урядники вго зложили вму шанобу. Князь

спытався: „Кого вол±вте на гетьиана ? “

„Мы вже выбрали Ивана Мартиновича Бруховецкогои

гукнули козаки.

— „Твоя милость, иовввъ князь до Бруховецкого, мусишь

пявши бунчукъ, оббЙтв вбйскои,