— 210 —

јла*ня Адяныии грбшии, а на УкраинВ у насъ такихъ грошей

не беруть н%де. Ото жь царскй ратники, вопроцивавши усе,

съ чвмъ прийдуть, разъ-у-рааъ обврадують нашихъ людей ;

багато людей пустили вже вони крад±жкою въ старцв. Мя-

кимъ побытоиъ не можна зъ ними вжитися; доведуть вони до

чогось не доброго; або козаки й мВщане знииуться и вовт•Ь-

кають, або й ще горше буде. Онъ у Южинђ и въ Черниговь

побудували вбдрубно, на одшибахъ • дворы за для ратникбвъ ;

а въ Переяславь вони кватврують по козакахъ, та цо мћща-

нахъ. Нехай и въ збудують ииъ дворъ“. До

самого царя писавъ Сомко жа.игћне на ратникбвъ и нисавъ не

выбираючи слбвъ: „Мы йрнй вбдданки вашого величества;

столько вже лВтъ подставляемо свои головы, кровь свою ллвио,

добро свое вбддавио, сама тиняеиося года и босй и въ конець

доходнмо до руйнованя, все отсе черезъ злод"ства вбдъ ва-

шихъ ратникбвъ. Нарбдъ нашь черезъ грабоване, та черезъ

крад%жки ратникбвъ во вс±иъ усюдамъ. Сколько

въ одному Переяславь стоить пусткаии двордвъ, 60 господарВ,

покидали вхъ и иорозходилися, не переносячи великихъ кривдъ

и утискбвъ. Вже и останнй мешканцтЬ зам%ряються иовтЬкати.К

Царь выряднвъ въ Переясдавъ стольника свого Бунакова, що бь

высл'Ьдивъ. Бунакбвъ тблько одного ратника Якушку Нечаева

вел±въ выбита кнутомъ за злодјйство; а ббльше бъ-то н%кого

зъ ратникбвъ не було виноватого въ зло#йствь.

Сомко выяснивъ тод'ь, що вереяславскй люде, якихъ

покривджено, або цовмирали вже, або въ иолонъ попалися,

отъ черезъ що й выйшло такъ, нгЬ бы нема покривдженыхъ.

А Москалев зъ сего вывели таке, що Сомкове жа."не СВ'Ьдчить,

що вонь недолюблюе Моска."въ и московского уряду. Москва

заиевнилася, що Сомкови въ чому не можна няти вьры.

Москва була цевна, на всђй Украинь самый врихиль-

ный до неи и певный чоловВкъ виискоиъ А Сомко

тымъ часомъ разъ-по-разъ писавъ на въ Москву н про-

сивъ заборонити ему втручатися до вбйсковыхъ сиравъ. Лады-

жиньскому Сомко мовивъ: „Коли царь не накаже Метотви,

що бь вонь выбрався до Юева, не веребувавъ на украв нь-

скихъ м%стахъ и не бувъ на радВ, то инакше нВхто не повде

на раду. Черезъ такого баламута намъ не можна служвтв