ЗЕНОН КУЗЕЛЯ

Ми вжо бачили перед тии, що Будин держить

ся тавож i в B9PBii про Марка. прояв бачиио i в

в дру:Ји TOMi Вуково: Мотив про ввязаний

тут в сербськии королем Mi0TiH0H (1275—1321), якому

девяти лТт не уродила дитини. Одначе i тут перенесена

до Будима, а HaBiTb сам MiMMH названий пкраље од

Будима“. Се вказувапо-б на се, що вервјя про во-

родеви в Будип була надввичайно популярна i вплинуда на

вЈнене niCHi про та що се стало ся коли вже

Серби забули про свою державу, в акЈй колись був

воролеи2).

По TiM e11i80J(i вертаеио внов до niceHb про Yci

niCHi, в Вукового „Лијек будим-

ске враљицеД, належали до що 3BicHi назвою юнаць-

ких. Тепер переходимо до niceHb або чисто жјпочих або витво-

рених в юнацьких вже в тих часах, в яких маеио записи.

uiceHb про нема богато, а i вони

повстати з бЈдьших стратиди свою BapTicTb

Iiz „юнацькими“ почали поводи вабувати ся i удер-

жади ся лише в peuepTyapi. бе может викавати на

наводить аж два uiCHi про во-

MaTBia. IIiCHi i чисто „юнацькј“ i иоходять

1) Вук ор. cit. старе виданв П с. 51 —60, N. 12. Зиија иладожења.

2) Мотив про у М. О свет ника в Сбор.

равн. серб. п. Изъ Боки которской и околини. Тбров. N. З „Лубовца

Краљевиђа Марка“ (наведено у Хал ан ско го: Южнослав.

о Марк. Кр. Рус. Фил. Мст. 1895, ХХХШ стр. 131), але в трохи инъ-

Марко чуе припадково, як Шеверська ганьбила його

ва ii i говорила, що породила-б йому чудового сина,

коли-б в нею оженив ся. Марко взяти ii ва ziHkY, але до того

не доходить, 60 його приводить на CbBiT дитину.

Шсня, YMiuxeHa в II TOIi BYk0B0i ч. 13 (а q0PH0i Гори)

стр. 61—63 внав мотив про BMi$I жениха. В 3acuiBi не говорить ся про

бана лише про бажане i сина по

девятьох

11icwvy Петра нови ча стр. 24 —39 N. 4 женидба змије Лутице

Богдана становить в декйм так само, як

i у Мажу рани ча „Hrv. пат. pjesmeg 1880 стр. 112—115;

оба вближують ся до анальойчних кааок.

Для заокрутленя вгадаю про в кавок не ва-

паралел{ до сього мотиву: Жена неродиља и св. Саво. Бо са н-

ска Вила стр. 219 Бр. 14, 1889 девять niT неплодна). Лијепи

идадвђ. Вл. Красиђ: Сри. нар. прии. ив Горње Крајине, стр 118 i д.

в Летопис Мат. Срис. 146.