ЗЕНОН КУЗЕЛЯ

На TiH ся яку треба уважати за найстаршу

з трьох BapiHHTiB. Одначе i в подибуеио neBHi

i Hki вкавують на ее, що се вже не

текст, лише дальша nepepi6ka, яка могла повстати уже

Так починав вже тут проблискувати мотив про суперництво Янка,

що розвинений ширше в другјм N. 31 :

се вже 1), як i мотив про кидане

корони в гору, що пристав до в оиовЈдань.

Зрештою доховала niCHa досить BiPH0 Кан-

дидатура не була для Bcix симпатична; були й

претенденти i тому иабуть вгадуе претен-

дента Миклеуша себто Николи (1доцького) ще й Янка

Мождиво, що TiM доховав ся дионин про невгоду

MaTBia з CB0iM стрийком, Мих. Cnui, якого заступлено

в Янком.

Мотив Янкового суперництва виступае ще в N. 31

(стр. 84—86). Миклеуша займав Стјепан

Мишић, якого хотять пани вибрати на короля. Про се

оя Янко i Зде чим скорше до Будима, забираючи в собою

MaTBiH. На коронацийних вборах радить BiH метати корону :

„Да' да круну метнем у висини ведре неба,

Кому круна буде папут' на његовој русој глави

Да је љиу краљевствн и госпоство Будима Д.

Панове послухади його ради. Корона упада на годову

MaTBia. „банови“ буди i Янкови.

Янко боронив ся:

„Нијесам сина довео, да га краљи учините,

Него та сам довео, да ми чува коња мога“

i пропонував ще раз кинути ворону. Коди корона внов упала

на покдонили ся йоиу BCi панове, диш не поклонив и

йому Янко воевода: противно, входив 8i вдости нового короля

ва руку i його теть з будимсьв(й падати. Тепер був пе-

вний, що корона впаде на нього самого, тому радив ще раз

спробувати. Аде тут стадо ся чудо :

„Ввјала се славна круна пред топ будимским полачом

Боже златна круна,

ИштуКи русу главу Матијаша ЈанковиКа.

1) А. Soerensen ор. cit. стр.