Угорсьвий ворољ МАТВIЙ Корвш
53
нашого мотиву, 8ki маво в першТ по мойоиу овначеню ipyui,
стоять в ввави Iiz собою.
На мою гадку могли YkpaiH0bki перевази повстати 1Јд впи-
вои сербських пјсень при ствщаню сдовацьвих i мадярських
про Стефана. Таксамо cT0iTb до певно: справа 8 опо-
про Ловетка, яке врештою вабарвдене видивои иньших
традицјй. Питанв дише, якии способом вайшди cep6cbki niCHi Iiz
угореьких PycIHiB, евентуадьно Iiz
Постараю са на
нього
Cep6cbBi IIiCHi не буди 06nzeEi своею ВТ-
сьво ровносило ix усюди, плекаючи у себе лицарський cniB.
оповЈдае npuipu ва Бранковича, що по 6BTBi
в Турками в 1485 р. са вояки на пир Iiz „мертвими
Tineean” i веседили са: „и воетавше начата воинственно хоро
играти, прип±вающе равдичныи шЬсни“. В втську пе-
ребувади стадј i rycnapi, вайпди ся
спЈванеи, а певно i складанвм uiceHb, в
шкодах. епоха породила таку силу cuiBakiB,
що iM не стадо у себе дома; тому пускали ся далеко
в CbBiT пова свойого краю. Серби буди вагаль-
но BBiCHi в EBponi в XVI i XVII в., а особливо
на в mIbII(i.
Тут буди вони так uouyupHi, що саме слово „серб“ „staje
sie r6wnoznaczne z i що треба будр видавати дла них
cuerxi8lbHi постанови. nWiele rzeczy szkodliwych
читавио
в nVoluminach“3)
— dzieje sie w pa6stwach naszych za prze-
chowaniem Woloch6w i Serb6w nieosiadlych i luinych; przeto
zakazujemy przechowywa6 ich pod wina, kt6ra jest w Piawie
о przechowywaniu cygan6wU. серб.-хорв. cniBap.iB
почали са довить скоро, 60 вже р. 1415 нотуеть ся ix присут-
HiCTb на Ягайдађ. З kiH:xu XYI i 8 початком XYII в.
буди вже так 11011ynapHi, що навЈть поети не забувади втаду-
вати ix в CB0ix творах. Так вгадуе Масковский5) cep6cbki „скри-
1) Нор. у Wo lf-a Proben portugiesischer und catalanischer Volks-
romanzem. Доповневя у k6h ler-a в „Jahrbuch f. roman. Lit.a 1861
111. Пор. ще Erlach, Volkslieder d. Deutsch. 1, стр. 132.
Leonard Lepszy, Lud weso*k6w. Przegl. powsz. с. 391—2.
Пор. ще Linde, Slownik nia словои Serb.
3) Vol. legum Ш, 468, нав. у L. Lepsz ого ор. cit.
4) Мопит. med. aevi. Т. ХУ. Dr. F. Piekosihski, Rachunki
Wladyslawa Jagieny i Jadwigi, стр. 457 i 459. Lepszy ор. cit. с. 392.
в) В Крашевского, Рат. do hist. obyczaj6w w Polsce w XVI
i XVII st. Ј а д i с, Свједочанства из прошлости о српскпи нар. пјеспиа.