54

ЗЕНОН КУВЕЛЯ

пки", а беаЈиенний автор книжки „.gwiatowa rozkoszU,

Морштинои в 1606 р., вкладае в уста пузики слова :

„Drudzy za6 со to lata па toldziech trawili

Trab iut у bebn6w syci i kozra polubili :

Przy nim Serbin taloSny dtugi smyczek wlecze,

Leb skrzywiwszy ро porciu а Rywule siecze,

Graiac im starodulskie dumy, iak przed laty

Turk6w bili Polacy у тейпо Horvaty•.

0eraHHi слова говорять недвовначно, що стваки с[йвади

niCHi про в Турками, а то з участи в угор-

iCTOPif, в Вододисдава Ягайдовича, 1вана

й ивьших. про иу(йли таков бути в TiI

peuepuapi, 60 вони повстади в частинј

ху Bik8.

n0TiI, як ни висше сказали, нема нјякого cyIHiBY, що

i в Iiz Укратнцаии i Словаками крутили

са eep60bki рапсоди i що вони скртиди культ MatBia

cniBaE8M сербсько-хорватеьких niceHb i про його

подвиги.

На TiM BBHaHiI з сербеько хорватеькими пЈенаии

про МатвЈа, вичерпали ци весь цате]јяд иро нього i иожеио 8i-

брати результати.

Куды повстав видивои його батька

i вийшов з геро:чного настрою, спричиненого турецькиии Bii-

нами. Вук Бранкович i прихильне (хоч не знати чи щире) по-

лагоджене сербськоЈ kBecTii абдивиди його до iHrepeciB серб-

СЬЕОГО народа, а його хоробрж•.ть, особиста участь в BiiHax та

дяне поступована в i з вробили його izg

популярнив на полудни. Одначе са r1011YMl)HicTb не та-

ких p0BkipiB як популярнЈсть i вачада скоро затра-

чувати ся в нЈснях екйчних. в них вагинуди безиоворотно.

яв прим. про MaTBia i Варвару, яку наводить ще Бой-

а затратили nepBicHY i BipHicTb i

до ряду niceHb або дуже скорочених юнацьких, як пр.

про Шабац, про i т. и. Вже ва самого житя

не грав надввичайно poni; йото роля в 6iIb-

части eui30NiqHa, лише в огляду на иньших TepoiB

cei епохи, а з огляду на Вука Бранковича.

якого вже в початкам вдучено в королек бдившими нитками.

Отаџбине 1875. XII. Idem, Gradja za slovinsku паг. poeziju, Rad

jugosl. аи. XXXVII. U Zagrebu 1876, стр. 118 i д.