Угорсьвий ВОРОЛЬ МАТВТ Кормн

49

брих, давних часах, коди Пан Бјг сам вибирав c06i на корода

того, хто йому був наймильший. Кодиж король помер, оголошу-

вано се варав по аби сходив сн на воро-

де сам Бог вложить вибраноиу ворону. Як лиш король

помер, стануди i брати на kopoaarxii: оба Iiz

людьми, а поиедюх вдалека в стайни. подожено

корону на горбку, а коли вадввонено в yci дввони, тднеела ся

поводи корона в гору i крутила ся довго пЈд облаками.

спустила ся на долину, саке на свинячу кучу“. Попедюха ви-

брано королем по Bacnyai, 60 Бог не дивить ся на гордих i силь-

них, дише на добрих i побожних.

Так отже той сам мотив, приложений до МатвЈя

в сербських nicH8x i укр. кадках i трохи вдучений

в вородеи Локеткои. Yci Ti BepBii твораљ одну фупу,• ввявану

угорсько-русьвиии кадками в другою фупою про корон Сте-

Фана. јрупу сю вастуцав одно словацьке i одно подьське1) опо-

в яких названо in Стефана i друге, трохи вати-

нене, в akiM дишаеть и король без навви. I тут вгадуеть ся про

метане корони, одначе осередкои став мотив про ведший плуг,

двого покдикують на таков иодробиця,

що ворона лише раз. кадки становить

Iiz обоиа фупаии посередне ввено, 60 у них и

про ораве хдопа в поди коронацй, чото нема в сербсько-

хорватських nicHgx, а що повтаряеть ся стадо в Bepaiax

*рупи. kpiM того в обох угорсько-руських кавках мо-

тив про ирорщтва, — що суха палиця ровви-

нуда са, а се приводить нашу кавку в ще ввявь в пе-

рекаваии про Стефана.

Мотив про роввинене cyxoi не приходить

в перекавах про Стефана, пише в про ЈПбушу i Прже-

миеля, в яких роввинений широко той сам мотив про поклику-

ване на престол плуга.

про ЈПбушу') концентрують са окопо двох

— вејзного плуга i роввиненя rraHIXi, а не внають

про метане ворони. Вони б становиди в циклю трет,

1) До T0i фупи належать i yropcbki про пдарсьву ко-

рову: YIiIIleHe в 5 TOMi Ethn. Mitth., прииисув викрввлепв

хреста

2) Tille ор. cit. 118 i д., 253 i д., 462 i д., С. Zibrt, Pov6sti

о PFemyslovi ve Slezsku. Ceskf Lfd, VI, стр. 137— 138; 0esterrei-

chisches Sagenbuch, hrg. von Ј. Gebhart. П АиПаде. Реа

1863, стр. 200 „Der Ahnherr der Premysliden“.