124
ЗЕНОН КУЗЕЛЯ
Рутар вгадав лише коротко про вплив Hi01ibk01'0 циклю
r:epeBaaiB про Фридриха 1), а Губад вказав на те, що до
короля „sich sagenhaftes aus den Erzahlungen von krok
wie von kaiser Rothbart geschlossen haben" 2), але HiXT0 не
старав ся бдизше означити а в звязи
з ними i цолуднево-славянських uepeka3iB про заточених лица-
piB до i HiXT0 не подав характеристичних
черт i не означив ix *енези. перекази остади He3Bi-
CHi i не BT{opIIcTaHi в про нашу тему. Аеанасев3)
знав BBaTani про заточених i сплячих дуже мало. „Исто-
„столь богатая у Гер-
рическая же обработка“
каже BiH
ианцевъ, въ сдаванскоиъ Mipt весьма сдаба; причина этого
факта, безъ c0MH'hHia, кроется въ героическихъ эле-
ментовъ въ славянскаго племени за давно
Мка, когда эпическое HacTpoeHie народа было еще суђжо и легко
овладТвадо бытовыиъ nTepia]0Mb дм въ неиъ ми-
еическихъ преданЈй“. Афанасев знав з
вянських лише i толкував ix впливом,
з полуднево-едавянських оповјдан€ про Гвана Чрноевича,
а з про Стеньку Pa3iHa. Усе те старав ся
BiH обяснити
АК. Веселовський, що присьвятив в („Опыты
по легенди. 1. ОткровенЈя Меоо-
и императорская сага. II. Легенда
о возвращающемся императорФД)4) пильну увагу де*ендам про ко-
родя, що мае повернути, i до результату, на який вже зреш-
тою вказували йото попередники, иньшии Voigt5), що „пе-
1) R и tar, ор. cit., стр. 217 i pas.
2) Hubad, Sitten und Brauche der Slovenen в О. Ung. Моп.
in Wort и. Bild, стр. 94.
3) А. Аеанасье в ъ, Славянъ на природу...
Тоть вторый. Москва 1868, стр. 440—457. Наведене на с. 449.
4) Журн. мин. н. просв. 1875. АпргЬль стр. 283—331 i Май стр.
48—130.
5) G eorg Voigt, Die deutsche kaisersage, Sybel, Historische
Zeitscbrift, Т. xxvI, стр.
— 187. Фоййа ваймали ся тим са-
мим предметом: Fr. kampers, ор. cit.; Н. Grauert, Zur deutschen
kaisersage, Histor. Jahrbuch der Gbrres Geselschaft k01n 1892; R.
Sch r0d ter, Die deutsche kaisersage, Heidelberg 1893. Обох остан-
Hix праць не мав я рукою. Мотивом про битву коло сухого дерева
займав ся Fr. Zu rbo nsen, Die Sage von der VOlkerschlacht der Zu-
kunft пат Birkenbaumeg. k61n 1897 (Schriften der G6rres-Geselschaft).