126

ЗЕНОН КУЗЕЛЯ

чити ix до i иньших славянських.

Лб*енди про захованих i ix поворот на землю ви-

творювади ся не пјд вшивом одного народу або одного ebBiT0-

гиду, дише повставали в ocH0Bi cuocTiAH0

i независимо себе у як психольо-

йчного настрою кождого народу, що не ноже аби

щось ведике або добре могло карно рав на все пропасти

в CbBiTi, не свого д7ла.' Про те часто

ся з вјрою, що сей або той значний не помер, а жив.

I дјеть ся се бев найменьшото впливу иньших без впдиву

рејйййних або nepBkagiB. Тим

виринають Taki пе*енди тодђ, коди смерть героя наступила ва-

гадочно, танничо або ввагаЈ при дивЕйи cuaj(i обставин. Так

нпр. богато в;ридо в ее, що Вододисдав Варненьчик не вгинув

в в Турками; так само не в смерть Фридриха II,

Наподвона i gacTpineH0T0 в Мексику Про нашого

поиершого архикнязя Рудольфа говорять тж YkpaiHcbk0D i поль-

ською Гадичини, що BiR не умер, лише жие перебра-

ний за хлопа 1). В до pogn0Bil(ano и. що

Руднльф неребував в Америц7 i заложив таи край для

иодибуеио усюди богато. HaBiTb но за гра-

ницяии Европи. Драгоманјв вкавав на ipaH0bki i припу-

скав, що вони пли вилив на утворен€ i

ських. Знана зрештою з старого 3aBiTa про ааховане

Inii в He6i i про його поворот в kiHIPI сьвЈта. лвЈенда, яка до

переховада са у

Так повстади годовнЈ черти лменди про неумерших repoiB

видивои психольойчних i переходили u0TiM Bcinaki

змјни. прибираючи иотиви, а годовно з рејйййного CbBi-

тогляду.

книги, в Апокалй]сн, есхато-

„откровенЈяИ в MeeuiH Патарскаго"

знаното на в nepeuaJii, „Vaticinatio Sibyllaec

CTaTi про Антихриста i твори, що

займади ся кЈнцеи cbBiTa i людий, вплинули найбЈдьше на BIiHY

1) Нор. нпр. Swictek, Lud nadrabski. Wkrakowie 1903, с. 61.

2) Weryho. ор. cit. с. 856. Taki cui перекави були вже i про

Нерона, Tacitus, Histor. lI, 8, 9; пор. Voi gt, ор. cit. с. 143, в Нор-

Betii про Оляфа TpitBac0Ha, в про L'0JIbtep Danske i т. д., гл.

ор. cit. с. 121—2, Ж. в. и. пр. 179, kampers, ор.

cit. с. 9—86.