132

ЗЕНОН КУЗЕЛЯ

себе, 60 XOTiB переконати ся, яку силу мають зюди. Дав

йоиу дист до його пана i казав його передати. вручив

лист панови, але пани лист Марка. В

0110BilLa€Tb ся також, як подорожний говорив з Маркои1).

Бодгарська знае таке: одна баба показуе *аздаи

Марка: „на вдна страна стожтъ ребрата на гущера, на друга

ЧOВ'Ькъ крытато (турски) и космитђ му зараели въ земята. Тога

ва спустили единъ човткъ въ пропасть та той обр'Ьзадъ косиитт

на Марка, обвързадъ го съ вжжьета и го истеглиди гор'ђ“. А по

TiM бив вже Марко TypkiB2).

З зјставленя видимо, що мають

иньший характер. Не чуемо aHi про обвиванв бороди

aHi про дерево що мае i щит, aHi про характеристичне

niTaH6 птиць: героя залежить часто самих людий :

коди найдуть ся i зайде потреба, BiH сам вийде.

До того приходить Јще мотив про сторожене вјлами

са-

мостЈйний полудневих Славян.

До сього знаемо один в нјиець-

ких л€јендах. У rpiMa ся в значно

що зачарований король сидить на kpicni, а стереже його

Одна старша HiMeI(bka ле*енда знае також про розмову з

вии i про дист переданий для його пана : король си-

дить на kPiCJIi з бородою, до нього спускають на чоло-

вЈка; в p03M0Bi наказуе йоиу Фридрих, щоби з Hiku про се не

говорив, бо не стане ся йоиу злого, лише щоб

ouoBiB се свойому панови4).

стоять отже з далека

i певно повстати незадежно них при

ланю впдив, коди б HaBiTb був

був дуже незначний i дјстав ся 6ilIblne припадково.

Cn0BiHcbki Bep3ii не могли тут грати poni посередникЈв, 60 вони

повстали далеко i саме не знають подробиць, HEi

годять ся в обох i в kilbkox полуднево-

сдавянських.

IliJk0M инакше cT0iTb з леХендами че-

cbk0i Ёру п и. Вони живцем i майже Hi-

1) Јован Војиновић, Сриске нар. приповијетке, Биоград 1869

N. 4 „Зар краљевић Марко још живи“.

2) Сборник за нар. уп. VI, с. 134, N. 4.

3) Grim т, ор. cit. N. 25, с. 16, з книжки.

4) Grimm, ор. cit. N. 296.