— 87 —
На торхъ гвхауши, ни хвались, а хва.шсь, прљхауши съ торгу.
Хвасть хлЈба ни дасть.
Усякый пастухъ сваей пугый хвалитца.
Усякый куликъ свае балота хвалить.
Усякый старицъ сваю сумку хвалить.
Уикый цыгань сваю кабылу хвалить.
Хвалящиму Бохъ ни пума гаить.
Самъ сяб'ђ ни ухвалишъ, якъ люди ни пахвашоть.
Г!жиная хвииныга.
Глђжиныя хвалиныга.
Хвали да зъ двара вали.
Свинью смћ,лють, а падь хвастомъ хвалють.
Сильный силыю ни хвались, багатый багатствымъ, красивый
;расатою, здаровый здаровьимъ.
Ни куражся: ты ни у красный рубаижи.
Мы пра лтодей часочикъ, а люди пра насъ гадочикъ.
Хараша дочь Аннушка: хвалить мать и бабушка.
И сай
Идеть,
Идеть,
Идеть,
Идеть,
Идеть,
Идеть,
свайго савяненка хвалить.
Походка.
якъ щиплйть.
якъ валухъ
якъ лЫить.
якъ пишить.
якъ бартаха.
явь плыветь.
Руками иагрибаитца.
«Размахика» —одна рука въ одну сторону, другая—въ другую.
Шагу ни прибавить.
Идиь, слова мертвый.
Ни разгонитца.
Свайго Агу ня бросить.
Ходить, якъ ни прикаянный.
Ходить, явь на разсохахъ.
Митусћ. Пиридъ глазами митуситца.
Кбзыримъ ходить.
Здрастуй, молыдицъ красный, падструныватый
— съ-падъ
брюха нохъ ни видать.