якъ католицкою Польщею. За часу алучевя тавъ-сявъ забулиея

неирихильнбсть та боязнь, але незабаромъ розпочала Москва

така заходы, що недовћрство зновь розворушилося. Сильвеетеръ

Косбвъ померь. Бутурлинъ, по наказу московского уряду,

заразъ же сиов•ьстивъ духовныхъ, ваискоиа Лазаря Барановича

та течерского архимандриту Гизеля, иро царску волю, що бь

духовеньство украиньске „поискало милости государя и пока-

зало совершенно правду свою кь великому государю: захо-

Ало бы итти въ кь святЬйшеиу москов-

скомуД. УкрашЊ треба було обирати MBTp011(MiTY. По

сиоконйчноиу звычаю, николи не зрушеному Поляками, треба

було обирати нового архииастыря вольными голосами. Воеводы

зиагалися, що бь выбору не було, поки не вопрооять

шого благословеня та царского дозволу. Лазарь и архимандрита

змушенй були вдавати зъ себе, що згоджуються. Се

скоилося саме якъ померь ще й Вла его

не встигли поховати. А самъ неббжчикъ на сю

справу дивився не тавъ, и во стародавноиу звычаю, написавъ

до впискошбвъ луцкого, перемыского та львовского, що бь при•

'Ьздили до kiBBa обирати нового Украина зъ ki-

евомъ вбддалася Московскому цареви, а сй украинь-

скй збсталися подъ иольсвою властю, але жь разомъ пбдъ

духовною зверхностю Призвати надъ

собою власть московского вони не ховли,

та й не могли, явь бы на“ть и схотЬли. Выивгаве москов-

ского уряду мусило порвати звязовъ въ укравньсво-рускбй

церквъ. Тымъ часомъ коли Бутурлинъ у kieBt вильнувавъ

водклонити Лазаря та ki6B0ke духовеньство подъ руку Hik0Ha,

ввископы польско-украиньска прохали у короля довволу 'Ьхати

до kiBBa обирати и король дозволивъ инъ во

споконв%чному ихъ звычаю, якого вони цушко держалися. Ще

й вла Хмельницкого не поховано, а Бутурлинъ, здаючись на

указъ, иисавъ до Выговского, що бь не попускавъ

ваискоиаиъ обирати писарь же, маючи на увавВ

давнй шрава, й не згадуючи вро повору Hik0H0BH, сиов%щавъ,

шо пошле козацквхъ послбвъ на обранв а вотбмъ

уже, кого оберуть, напише до царя.

Нарештв пристати до свблки згодилися ваиожна мВщаие

во м%стахъ, що бь не втеряти свои права магдебурскй, явь.