—2—

врввалв вбдбутвв, вбдъ вотрыхъ вбльнй були козаки, та

инъ ще, бачиться, судилося дбзнати й козацкого свавольства;

цВлЬсенька села, де жили иосиолитй, вбддано козацкимъ стар-

шинамъ яко ранговй мавтки; черезъ часъ св маетви по-

ставали бь схожа на иольскй староства. Посиолитй довго не

могли забути, що возаки були те саме, що й вони, та й c06'h

те жь бажали теперь возакаии бути, й довго не було вевнои

межгЬ М'Ьжь двома станами: при першбй нагод% посволитй за-

разъ бралися до Збро± й узывали себе козаками, а законно

признана козакв попадали въ воспбльство. Отыиъ-то, въ дру-

гбй воловин'Ь XVII. в., не вважаючи на козацка реестры, на

Увраин•ћ козакомъ було всяке, въ кого була сила та хоть; й отакй

порываня до козацтва усеи масы украиньского люду спинявъ

навряиокз, обмежувати стань щ%льнымъ та

вызваченыиъ числоиъ лейстровыхъ.

Такъ було геть до Богдана Хмельницкого, коли урядъ

все ховвъ, що бь козаки були вбйсковымъ станоиъ

обмежованыиъ певною лћчбою, а нарбдъ увесь намагався по-

вернутись у козацтво, то бь то бути вбльнымъ, 60 й слово

возакъ було ciH0BiM0Mb слова воля. На заклики Хмельницкого

одбзвався нарбдъ у свовхъ порываняхъ, хотЬли бути коза-

кажи, всгЬ йшли битися зъ Поляками, котра до того часу не да-

вали козацтву ширитись. Отже тблько сорокъ тысячь зъ усего

вовсталого люду вридбало соб'Ь козацке званя, решта мусила

его стратити. Черезъ посибльства, що було выклю-

чевыиъ зъ козацтва, не було спокою на Украив± за все теть-

маньство Хмельницкого; ся ще выразн"ше вызначи-

лася абсля его смерти.

Окрбмъ того, въ самому козацкоиу станђ вчинився роз-

двбй: зъявились козаки значнй; до нихъ належала старшина

то$шня та выслуженй (бунчукова шляхтичВ, що

пристали до козакбвъ, въ загадь дуки-козаки; противь нихъ

були козаки проста, вотрыхъ значва величали козацвою черню

та вотрй ибдъ часъ рада були перешкоджувати значныиъ

вовысшатись. НарештЬ, сама значнй, що були зъ нешляхетства,

Сажали ворбввятися зъ ты— що мали таке званя. Валывъ

значныхъ воббльшався вбдао"дво тому, якъ дужшала геть-

маньсва власть. За останнВ роки Хмельницкого, власть геть-

маньека, хочь й валежа.аа вбдъ рады, та вонь, маючи соб±