— 156 —

Отавъ и ны сварииося иотЬжь себе и вбддавио

Татарамъ Ало Христового народу. А коли бь мы сполученыии

силами встали на ворогбвъ Св. Хреста, то вызволили бь и Св.

Землю, скроалену Христовою кровью и повну вс±хъ утЬхъ

та й ц±лый св%тъ падь себе бь ибдгорвули и выкоре-

ниди бь погане агаряньске насВня.И

Бес±днивъ водобався Подякамъ. р%чь на воза-

кбвъ, вбнъ мовивъ:

„Теперь вже й сама мы добре бачиио, що причиною на-

— н•Ьхто явь

шого вещастя и такого великого продитя крови

возави. Нехай же буде проклятыиъ и саме имя ихъ, 60 вони

або васъ наиовляди на васъ, або васъ на насъ. И вамъ и вамъ

вони зраджують и завродують себе иншимъ державцяиъ, Ту-

рецкоиу, Угорскому, Шведскому. MeHt здавться вони бь за-

продали себе й самому пеклу, коли бь ирийшовъ сатана ку-

пувати ихъ. Та вони й безъ того вже записали себе сатангЬ.Д

AEBwiBBb ибдмовлявъ Полявбвъ вбдречися вбдъ Татаръ

и пристати въ свблку до Москал±въ. Доводивъ, що дружба

зъ нев%рою и некористна и нембцна. Вбнъ вазавъ, що Москва

готова вбдречвся вбдъ Украины и вовыдавати ус±хъ козакбвъ,

якй е при московскому вбйску.

ему вбдиов±ли: нехай же бояре ваша вырядять умовля-

тися своихъ заступникбвъ, а мы вырядимо своихъ.

Москал•ь выбрали ва заступникбвъ: Щербатова

и Козловского та того жь самого Вбдъ Полякбвъ

були воевода Дмитро вов-

вода пбдкоморный Немиричь и

стольнивъ Татаре вырядили своихъ двохъ мурзъ.

Кблька ДН'Ьвъ минуло въ даремныхъ розмовахъ. Татаре наче

не хот±ли годитися зъ Мосввою. А тымъ часомъ Москаляиъ

блыенула на$я: прийшла зйстка, що князь

взявши вбйско, яке було у ki6Bt, рушивъ на запомогу до Ше-

реметева. Небавомъ ся надья зникла; мусивъ вер-

нутися съ подъ Брусилова, 60 Брусилбвц% повитали вго вы-

сч%лами и не пустили ити дальше. До того жь у Борятинь-

ского було того вбйска 36 жменя, такъ що вонь ве выручивъ

бы обложен:фвъ, хочь бы й дбйшовъ до нихъ. Шереметеву

було 66льшь робити, якъ пристати на те, чого хотЬли

Поляки. Польскй заступники горо±жливо съ пыхою обертиися