— 158 —

Шереметевъ написавъ листь до Борятиньского въ ki6Bb

про свою мирову и вымагавъ, що бь вбнъ выбрався съ Ювва,

лишивши тамъ не велику частиву на конци мьста. Шереме-

тевъ власцою рукою додавъ: ki6Bb бувъ ЮIЈвмъ

Хмельницкимъ и козакаии, вони вбдреклися; теперь мВста

будуть не крЬшкими, иожна людей стратити“. Шереметевъ ду-

навь такъ, що коли вже Украинц% не бажають бути цбдъ ру-

кою Москвы, то й московскому урядови вручатися,

що бь задержати Украину. Але писарь Хмельницкого,

Сеиенъ ще до здачи Шереметева ибславъ до то-

вариша Борятиньского Чаодавва потайный листь зъ иншою по-

радою. Вбнъ писавъ: „Хочь я съ паноиъ гетьианомъ и запри-

сягвувъ королеви по .невол±, але я не забувъ, що црисягавъ

цареви и памятаю вро его. царска ласки. Пьшихъ и кбнныхъ

Полякбвъ 30.000, орды 40.000. Пану Шереметеву не можна

вырватись. его таборъ навкруги Поляки обсыпали валоиъ. Ради

Бога пильнуйте, що бь швидше царске вбйско прийшло на

Украину; а то ворогъ настав на всю вашу землю. Нехай

вашй люде остерегаються по м•Ьстахъ и не йиуть вВры нВчи%й

а то що •бъ не сталося тавъ, явь вбдъ Цыцуры: вбнъ

приставь до Полякбвъ. Стереж±тьдя, та тблько мене не выда-

вайте. Припособте харч'Ьвъ и не йИ'Ьть вВры влесдивымъ ли-

стаиъ, хочь бы вони й до васъ приходили.“

Зъ сего листу мбгъ соб'Ь гадати, що на

Украину не вся ще на$я погибла и що козаки можуть ще

служити цареви. не послухався Шереметева

и говоривъ: „ MeHi царь дав наказы, а не Шереметевъ.д

МЬжь Татарами пошла колотнеча. Нурадинъ покликавъ

до себе мурзъ. „Що намъ Д'Ьяти штався вонь: Поляки ми-

ряться зъ Москалями. Хиба й намъ миритися? Мурзы въ одинъ

голосъ вбдповВдади :

„Коли Поляки пошли на мирову зъ Москалями, значить

вони вбдреклиея вбдъ братерства зъ ордою.“ Нурадинъ по-

'Ьхавъ въ польскт таборъ и повьдавъ, що вбнъ не згоджу-

еться на мирову:

„Явь то можна вышускати Москал•Ьвъ, казавъ вонь: вони

майже до въ HeBont•, дедво-ледво жива, на силу вброю но-

сять.“