- 165 —

— „То й нехай завтра въ ранц'Ь буде рада“, мовивъ

ПолКовники вошли. Лишившись на самотћ зъ Бенёвсвимъ,

вже не нагадувавъ про думку положити булаву,

навпави показувавъ завзятбсть гетьманувати. Вбвъ розутЬвъ,

що натяваня полковникбвъ выходили съ хитрощђвъ Выговского.

почавъ влитии на полковникбвъ :

„УСВ вони двовдухи и зраджували Польщ±, мовивъ вбнъ :

тымъ-то ихъ теперь и тягне до такого гетьмана, за явого бь

можва своевольствувати.д

Бенёвскому здалося зручныиъ задякати Хмельницкого,

навести вго на думку, що Поляки в до него не певнй, и що

треба ему доказати свою вВрнбсть д'Ьломъ.

„Навпаки! мовивъ вонь: полковники усе звертають на

тебе, пане гетьмане! Кажуть, що съ тебе йде уся колотнеча.

И СЬрко, и Апостолъ, и Цыцура, а перше ще Пушкарь, усв

за тебе вставали. Кажуть, нВ бы ты вырядивъ Бруховецвого

до царя съ частиною свого скарбу, а твбй рбдный дядько, Сом-

ченво, во твоИ рад% пбднявъ ворохобню въ Переяслав±.Д

вбдповгьвъ, що се все брехнЬ; але де въ

чому й повинився, звертаючи усе на свбй молодый вђкъ. На-

рештђ мовивъ:

— „Прошу вашу милость! станьте мень за батька и засту-

пЬться за мене передъ королемъ. Присягаю, що слухатиму

васъ, а дурнои ворады в±чиеи не слухатиму.“

— „Одно вамъ сиасенб, иовивъ бути в%рвымъ

королеви и триматися его, а инакше вороги завдять васъ, Вбдъ

гетьманованя не вбдрВкайтеся. А що до того, що вы молодый

ще, и не здужаете, то возьи±ть собЬ за писаря Тетеру; вбнъ

чолов%къ зъ розумоиъ и до васъ щирый прихпльный. И королю

подобаеться, коли цисарюватиме Тетера, и РВчь-Посцолиту

симъ запевнить. Семена Голуховского треба зсадити съ писар-

ства, 60 аго писаремъ зробивъ царь и вонь увесь царђвъ чо-

дойкъ. Слухатимешь Тетери, то все гараздъ буде. и

только й иромовивъ, що благавъ Бенёвского наиу-

чувати его, яко молодого парубка.

Другого дня, се бь то 20. листопада, на двор± у геть-

мана збйшлася рада. Поприходили сама полковники, та сотники,

державъ проиову, говоривъ, що козацтво вновь по-

вернулося до свого законного державця. Именемъ вороля вбнъ