— 161 —

равъ билися въ ворогами Польщ± и не вмилвая вони ВЗМ•,

хочь мы й терт±ли часомъ невдачЬ. Вони терилячи свод±ва-

двоя, що мы вбдвдячимо имъ то», явь Польща васиововться.

Отъ и теперь — мы повдивали ихъ на вавомогу. Не датв Та-

таринови иоси'Ьшитися грабованемъ

— се все одно,- що доро-

гому гоотеви не дати хл±ба, соли. Та й на те вауважте,

солтанъ Калга може прибути сюды и вбдняти у насъ те, чопо

не хочемо дати зъ доброи волј. Москаль за даромъ добувъ

у насъ- волю; нехай же вонь купить у нашихъ свбльви-

кбвъ. Останнд цорада взяла гору. Може Поляки ирочуди, що

не хоче выбиратися съ Ювва, вначить не выко-

нана умова и Полякаиъ бувъ провбдъ вважати, що умова не

звязуе имъ рукъ; 60, воли такъ, то все одно що ви и не будо.

Вони пойдали Татарамъ, що нехай мосвовсвТ оббзъ беруть

соб±. Татаре зъ ус±хъ бокбвъ налетЬли на оббзъ: вартовыиъ

звелено выстудити. Почалося загальне грабоване н убиване не-

зазбровныхъ людей. Даремно Москаль лазили у ногахъ у Та-

таръ и благали соб± пощады! Татаре заганяли ихъ въ не-

волю; а хто амагався, того вбивали. Другого дня Татаре стали

вымагати собЬ Шереметева. Шереиетевъ дбстався Нурадинови :

его забили въ кайданы и выировадили до Крыму. Шереметевъ

просидђвъ въ кайданахъ три Mtc•, поки хань казавъ его

розкувати. Безталанвый бояринъ пробувъ у невол% 22 роки.

Щербатова, Ковловского -н повезли въ Польщу

в прийвши до короля, примусили ихъ стати передъ вить на-

вкол%шки. ве хотЬвъ ставати, Полявъ пхнувъ аго

въ иотылицю, що бь вонь упавъ. „Отъ говорили Поляки; не

хотЬвъ ставати такъ стукнувся - лобоиъ.д Козлов-

цбдвћвся, потравився, и дивився благородно: не даявся,

якъ колись 66ля Конотопу князь Семенъ съ ха-

номъ, але жь и не принажувався передъ чужвмъ державцемъ,

ворогомъ свого царя.

их.

посля Чуднбвскои воб'Ьды гептап Потоцв{й дернувск

въ Польщу, а рушивъ на Украину. Козаки цбшли

до Корсуня, а орда розвустилася во Украий и заходилася ио

ист. Bi6a. ХШ. г.