173 —

а на полковника выбрали Гуджеля. Дня 19. мая новый пол-

вовнивъ зъ своими сотниками прибувъ до Косогова и запе-

внявъ въ сво±й повбрливости царю. Жученво вдався до Ро-

модановсвого повинитися. СотниКи просили вму прощеня. Та-

кимъ побытоиъ львобережна Украина вдавалася вновь вВриою

Московскому цареви. Сомко вважавъ, що се Д'Ьдо его рукъ

и спод±вався, що Москва подявув аму за се и змагатиметься,

що бь вонь ставь гетьманомъ. Сомко набрався тавои сивли-

вости, що просивъ вбдъ московского уряду, що бь полковни-

камъ велено було давати ему на дохбдъ сколько дотрино,

вбдповвдно рыдаткаиъ чоловЬка на гетьманьскбй посадв. Одначе

Москва, не вважала ва вс'ь вго запевненя и не була певною

до него. Доходбвъ, що вбнъ добивався, вму не дали, що бь

черезъ те не выкликати колотнеч•ћ мбжь полковниками. И на-

городы грбшии не дали ему, а вбдповвли вго посламъ, що про

та грош±, яка вбнъ выдавь зъ власнои кишенВ на платаю ра-

тникамъ буде выдавый наказъ. Одначе сего наказу Сомво не

дочекавъ. урядъ не вбдрбжнявъ нав%ть Сомка вбдъ

Хмельницкого и звернувъ на него вину на вчинки Хмель-

ницкого. Въ Москв% бувъ его брать Богданъ Колющенко, ко-

трого Моска.шЬ не выпускали за те, що не

выиусвав выряженого до него зъ Москвы гонця Теоктиста Су-

хотина. Сомко иросивъ, що бь выпустилв Колющенка в сего

вму не зробили. Видно стало ему тодд що ворогъ обно-

сить вго. Такииъ потайнымъ ворогомъ бувъ Золотаренко. 30-

лотаренко и соб± зорився на гетьманьску булаву. За него въ

Москвь заступався протоибпъ зъ Н'Ьжина, Максииъ Филимо-

новь: на него въ МосквВ були певнй 66дьшь, aHh>Eb на вого

иншого зъ Украинцьвъ. Се ще не все. посоль Фе-

дбръ Протасьевъ вриьхавъ до Сомка въ докорами за те, що

Сомко посылаючи до царя грамоту, не вы[шсавъ усего цар-

ского величаня, и подъ грамотою подписався зъ „вичемъ'

се 6ъ-то Доакииъ Семеновичь“. Такого вбдпису не можна

було вживати навВть боярамъ Треба помьтити, що й Золота-

ревко пбдиисувався зъ „вичемъИ—Василь НИКИФоровичь, одначе

ему сего не ставили въ вину. Сомко прикинувся, що вбнъ чо-

ловькъ неписьменный (се була неправда, 60 Сомко учився у ki-

ввь, въ а писарь у него — новый,

• — а що до вели-

чаня, то води въ н±иъ де-що й не прописано, то се сталося