ГЛАВА ПЕРВАЯ.

Разборъ довтрины. Ius alluvionis.

Источники и догматика о прав% ру•

сла публичныхъ р±къ въ размежеванныхъ земляхь. Вопро-

сы, возбуждаемые симъ и ихъ причина. Значе•

Hie ws ALLUVIONIS, IURA ALLVVIONUM. Изъяснен{е

16, н. т. р. Программа посл±дующаго

S 1. Скудный пандектъ по вопросу о юриди-

ческой природъ русла публичныхъ р±къ въ размежеванныхъ

землнхъ, заключается въ слгђдующихъ двухъ фрагментахъ:

1. 16, h. t, О.

Florentinus libro sexto institutionum In agris limita-

tis ius alluxnonis locum поп habere constat: idque et di-

vus Pius constituit et Trebatius ait agrum, qui hostibus

devictis еа condicione concessus sit, ut in civitatem veniret,

habere alluviouem neque esse limitatum: agrum autem та-

nucaptum limitatum fuisse, ut sciretur, quid cuique da-

tum esset, quid venisset, :quid in publico relictum esset.

1. 1 SS 6. 7, 43. 12, de fluminibus, D.

Ulpianus libro sexagensimo octavo ad edictum. S 6

S.i insula in publico flumine fuerit llata inque еа aliquid

fiat, поп videtur in publico fieri. illa enim insula aut ос-.

cupantis est> si limitati agri fuerunt

S 7 Simili то-

do et si ilumen alveum suum reliquit et alia fluere соере-

rit, quidquid in veteri alveo factum est, ad hoc inter-

dictum поп pertinet: поп enim in flumine publico factum