КАРПАТОРУОЬКА ЈТЕРАТУРА XVlI—XVIII ВЖТВ

11

На живе чуте в на добру память про

його вказув також дром Охримовичем на

угроруського Учительного евангелия уривок „киев-

скаго печарского ионаетиряИ, буцтито в Кией градгђ

пресвятой Богородици“ (Записки XIX, Misc. 6). Са тоня, так

ак вона ваиисана в Y1'popycbkiM рукопис:, не мае н:чого cni]b-

ного в Китвои•, е 09 невдатний переклад польського

гимну „Раппо ch6ru anielskiegog, переклад доконаний правдо-

таки на териториТ, повний польо•

HiBHiB. Для нас цТкавий Ti]bk0 його титул, а влаене факт, що

перекладачеви ся конче пришшилити сей гимн до

ського Печерського ианастиря; BiH силкував ся для cei ц:ди

робити вставки i в саи текст гимну i так повстав двоетих :

Високо лгћтают орлове,

Киевъскихъ иечар ощове —

що ант p08Mip0M, ант 3MicT0M не вяжеть и з рештою гимну, аде

перекладача.

З якогось книжного жерела, до п Ключа разу-

MiHi}1U, також „Киевская: захована в kaM8HebkiM

Богогласнику з 1734 р. (дод. XIX). Хоча вложена

твердою церковною новою, вона варта нашот уваги вже тим, що

й доси не перестала служити до церковного вжитку в i8

найдальше на висунених BakYTkiB нашого краю, не пере-

стада пјддержувати таи памяти про Китв.

Текст сильно попсований, декуди майже ;

неясна ; так i видно, що складав хтось, що

не мав ясного понятя про а користував сы Tinbk0

книжковими Про Ti жерела, з яких черпав

автор IIiCHi i про саи факт, що творить ii основу, поки що не

сказати н:чого. Та чи була ея вложена в

Карпатах, чи н:, в раз: вже те, що вона таи ся

i cniBa6Tb ся й доси, в ввязку в мшанецькою кодядкою, де гово-

рить ся також про показуе, що вац:кавдене HaBiTb

kiedy sie па nich Ьтой ich 0br6cila

1 trupem zaraz poleglo ich sila.

(Богогласникъ 1790).

А в читаемо :

Турки Татары смло ступають,

На гору стртлы якъ дощь пускаютъ,

Ихже BC'h стрјлы

Навадъ летфли.