КАРПАТОРУОЬКА ЈТЕРАТУРА XVlI—XVIII ВЖТВ
11
На живе чуте в на добру память про
його вказув також дром Охримовичем на
угроруського Учительного евангелия уривок „киев-
скаго печарского ионаетиряИ, буцтито в Кией градгђ
пресвятой Богородици“ (Записки XIX, Misc. 6). Са тоня, так
ак вона ваиисана в Y1'popycbkiM рукопис:, не мае н:чого cni]b-
ного в Китвои•, е 09 невдатний переклад польського
гимну „Раппо ch6ru anielskiegog, переклад доконаний правдо-
таки на териториТ, повний польо•
HiBHiB. Для нас цТкавий Ti]bk0 його титул, а влаене факт, що
перекладачеви ся конче пришшилити сей гимн до
ського Печерського ианастиря; BiH силкував ся для cei ц:ди
робити вставки i в саи текст гимну i так повстав двоетих :
Високо лгћтают орлове,
Киевъскихъ иечар ощове —
що ант p08Mip0M, ант 3MicT0M не вяжеть и з рештою гимну, аде
перекладача.
З якогось книжного жерела, до п Ключа разу-
MiHi}1U, також „Киевская: захована в kaM8HebkiM
Богогласнику з 1734 р. (дод. XIX). Хоча вложена
твердою церковною новою, вона варта нашот уваги вже тим, що
й доси не перестала служити до церковного вжитку в i8
найдальше на висунених BakYTkiB нашого краю, не пере-
стада пјддержувати таи памяти про Китв.
Текст сильно попсований, декуди майже ;
неясна ; так i видно, що складав хтось, що
не мав ясного понятя про а користував сы Tinbk0
книжковими Про Ti жерела, з яких черпав
автор IIiCHi i про саи факт, що творить ii основу, поки що не
сказати н:чого. Та чи була ея вложена в
Карпатах, чи н:, в раз: вже те, що вона таи ся
i cniBa6Tb ся й доси, в ввязку в мшанецькою кодядкою, де гово-
рить ся також про показуе, що вац:кавдене HaBiTb
kiedy sie па nich Ьтой ich 0br6cila
1 trupem zaraz poleglo ich sila.
(Богогласникъ 1790).
А в читаемо :
Турки Татары смло ступають,
На гору стртлы якъ дощь пускаютъ,
Ихже BC'h стрјлы
Навадъ летфли.