КАРПАТОРУСЬКА Л?ТЕРАТУРА XVlI -XYIIl BIkIB
2t
дида Тх нього,« повела в 06iin HiuiB,
Мадяр, а простий народ лишила в TeupgBi, або що Hat6i]bTB —
лишила йому Ti CTapi памятки свое: письменсько: роботи, ми
оглянули вивше i BiH вберЈг i 36epiTae й доеи. Tinbk0, менше
ocbBigeHi, або виеиково gopraHi80BaHi з тот iHTB-
1енци: не порвали в простим народои i його новою. До
таких належав мабуть той ПастелТй, канон:к в kiHIXH
XVIII в., що зложив сатиричну на пота, яка ваховала ся
в у з додатками иньших або
селянських рук (див. дод. ХХП, 36). Який контраст до него
творить иньший церковний угроруський достойник, Гр. Таркович,
що 1805 р. складае на честь падятина архикнявя Йосифа
i в нјй виризно ся просто: мови, простого :
Бо где рыкъ,
бечъ, бунчъ, крикъ,
ввукъ, квакъ, кликъ,
таиъ не виль дикъ ;
за Ладу, Коляду, Русалки
Tarb гнусны Асенки и просты пищалки
i вкавуе новЈй поези: одиноко теми
— або „Невску нимфу
або „кошђномъ и сердцемъ дати покдон
плакати “
будапештенському князеви Э.
3aIli8HeHi екдемпляри староиоднТх бачимо ще в XIX в.
не серед селян i сјдьських ix див.
Жите i Слово П, стор. 222
— 224), аде й серед
таких, як ось о. Ферлаевич у Товтрах на Буковин; котрого
Шсни и псальмы (дод. XXIV) буди HaBiTb або як
Степан ШепедТй у горах, котрого
IcTopiocTixg
i були ouy6Jik0BaHi иною (Записки XI, Misc. 3—14).
Але Taki проби в XIX в. були ще менше нтж
уперед i не мади Hiak0T0 видиву на до-
рогою через шольеький романтизи i чеський uaHc,JIHBi3M
тадановитЈ Русини до нового вближеня з р)щим народом,
поклади в 30-их роках основи ново: народный л:тератури. Кар-
патська територия дала тому новому рухови талановитого ouiB-
в 0006i Вагилевича, 110TiI иньших у Миколт Устияно-
вичу, Антон: Могидьницыйи, Йовафат: а в
половин: XIX в. видала Юрия Федьковича, поета i новед:ста,
1) Див. Житв i Слово III, 462 — 463. Початок Bipmi Тарковича,
надруковано: тут i3 nauepiB Осипа був надруковавий ним
у його 1834, ст. 190.