КАРПАТОРУСЬКА Л?ТЕРАТУРА XVlI -XYIIl BIkIB

2t

дида Тх нього,« повела в 06iin HiuiB,

Мадяр, а простий народ лишила в TeupgBi, або що Hat6i]bTB —

лишила йому Ti CTapi памятки свое: письменсько: роботи, ми

оглянули вивше i BiH вберЈг i 36epiTae й доеи. Tinbk0, менше

ocbBigeHi, або виеиково gopraHi80BaHi з тот iHTB-

1енци: не порвали в простим народои i його новою. До

таких належав мабуть той ПастелТй, канон:к в kiHIXH

XVIII в., що зложив сатиричну на пота, яка ваховала ся

в у з додатками иньших або

селянських рук (див. дод. ХХП, 36). Який контраст до него

творить иньший церковний угроруський достойник, Гр. Таркович,

що 1805 р. складае на честь падятина архикнявя Йосифа

i в нјй виризно ся просто: мови, простого :

Бо где рыкъ,

бечъ, бунчъ, крикъ,

ввукъ, квакъ, кликъ,

таиъ не виль дикъ ;

за Ладу, Коляду, Русалки

Tarb гнусны Асенки и просты пищалки

i вкавуе новЈй поези: одиноко теми

— або „Невску нимфу

або „кошђномъ и сердцемъ дати покдон

плакати “

будапештенському князеви Э.

3aIli8HeHi екдемпляри староиоднТх бачимо ще в XIX в.

не серед селян i сјдьських ix див.

Жите i Слово П, стор. 222

— 224), аде й серед

таких, як ось о. Ферлаевич у Товтрах на Буковин; котрого

Шсни и псальмы (дод. XXIV) буди HaBiTb або як

Степан ШепедТй у горах, котрого

IcTopiocTixg

i були ouy6Jik0BaHi иною (Записки XI, Misc. 3—14).

Але Taki проби в XIX в. були ще менше нтж

уперед i не мади Hiak0T0 видиву на до-

рогою через шольеький романтизи i чеський uaHc,JIHBi3M

тадановитЈ Русини до нового вближеня з р)щим народом,

поклади в 30-их роках основи ново: народный л:тератури. Кар-

патська територия дала тому новому рухови талановитого ouiB-

в 0006i Вагилевича, 110TiI иньших у Миколт Устияно-

вичу, Антон: Могидьницыйи, Йовафат: а в

половин: XIX в. видала Юрия Федьковича, поета i новед:ста,

1) Див. Житв i Слово III, 462 — 463. Початок Bipmi Тарковича,

надруковано: тут i3 nauepiB Осипа був надруковавий ним

у його 1834, ст. 190.