2
др. ВАН ФРАНКО
дольойчно виконаний отдяд YkpaiHcbk0i д:тературно: ЈсториТ
Котдяревського аж до 60-тих P0kiB. укр. л:тератури в ввя-
вку з житеи, традициями i но-
казаний тут дуже гарно i широко; укр. д:тература явдяеть ся
випливом д1йсних духових потреб, випливом i розвою да
нот
часу виданя проф. Дашкевича вробдено дуже
мадо для того, щоб провести розширити i погдубити його
досдтди. Певна рЈч, прибуда й прибувае рав у раз
велика сила, але брак тяиущо: руки, що BMina-6 визискати ix.
Особливо COTi роковини виданя i початку HOB0i укр.
тератури оживили на ново питан€ про He3HaqHi початки
T0i л:тератури, тих азикових i д(тературних форм, у яких ви-
лила ся талановита Котляревського. Звернено увагу
на — драни ;
в ряд: Дашкевича, Грушевського, Жйтецького,
Сумцова i иньших чи то питаня, чи
1х комидекси, а проф. Петров, i в 00TaTHiH роцТ Житець-
кий дають проби огляду всего письменського
в XVIIl в. Та коли праця Петрова CBoiI обигои занадто т:сна
i обмежаеть ся майже на саиий 8 його „АкадеиЈею“, в прац:
Житецькото видно вже бажане роздивити центри письмен-
сько: i форми — npaBouaBHi й YHiiT0bki, то-б то
й
Правда, i ся ираця, при BCix ti добрих при-
киетах, не може вичерпати тени. Одно тому, що автор обиежив
себе на Хенејса а друге тому, що
обшири досл\ду, де буда духова i ni-
тературна робота, лишають ся д. Житецькому заддя браку
опубд:кованого материялу. Одною з таких HeBijwux доси тори-
торий я вважаю нашу Карпатську Русь, то,б то весь обшир
Карпатських заселений Русинами починаючи Cui111Y на
заход: i доходячи до на Буковин:, разом з досить
широкими на i на Карпат, по Перемишль,
Днтстер, Прут i Черемош з одного, над Угон, Лаборцою
i Тисою з другого боку. се (з виемкои
найдадьших осад) територия заселена
Русинами, з найменшим процентом чужинц:в, найменше винаро-
довлювана i в захованю свого типа, своеТ
мови, звичатв i способу жита. 1сторично се територия найиенше
шарпана чужими