2

др. ВАН ФРАНКО

дольойчно виконаний отдяд YkpaiHcbk0i д:тературно: ЈсториТ

Котдяревського аж до 60-тих P0kiB. укр. л:тератури в ввя-

вку з житеи, традициями i но-

казаний тут дуже гарно i широко; укр. д:тература явдяеть ся

випливом д1йсних духових потреб, випливом i розвою да

нот

часу виданя проф. Дашкевича вробдено дуже

мадо для того, щоб провести розширити i погдубити його

досдтди. Певна рЈч, прибуда й прибувае рав у раз

велика сила, але брак тяиущо: руки, що BMina-6 визискати ix.

Особливо COTi роковини виданя i початку HOB0i укр.

тератури оживили на ново питан€ про He3HaqHi початки

T0i л:тератури, тих азикових i д(тературних форм, у яких ви-

лила ся талановита Котляревського. Звернено увагу

на — драни ;

в ряд: Дашкевича, Грушевського, Жйтецького,

Сумцова i иньших чи то питаня, чи

1х комидекси, а проф. Петров, i в 00TaTHiH роцТ Житець-

кий дають проби огляду всего письменського

в XVIIl в. Та коли праця Петрова CBoiI обигои занадто т:сна

i обмежаеть ся майже на саиий 8 його „АкадеиЈею“, в прац:

Житецькото видно вже бажане роздивити центри письмен-

сько: i форми — npaBouaBHi й YHiiT0bki, то-б то

й

Правда, i ся ираця, при BCix ti добрих при-

киетах, не може вичерпати тени. Одно тому, що автор обиежив

себе на Хенејса а друге тому, що

обшири досл\ду, де буда духова i ni-

тературна робота, лишають ся д. Житецькому заддя браку

опубд:кованого материялу. Одною з таких HeBijwux доси тори-

торий я вважаю нашу Карпатську Русь, то,б то весь обшир

Карпатських заселений Русинами починаючи Cui111Y на

заход: i доходячи до на Буковин:, разом з досить

широкими на i на Карпат, по Перемишль,

Днтстер, Прут i Черемош з одного, над Угон, Лаборцою

i Тисою з другого боку. се (з виемкои

найдадьших осад) територия заселена

Русинами, з найменшим процентом чужинц:в, найменше винаро-

довлювана i в захованю свого типа, своеТ

мови, звичатв i способу жита. 1сторично се територия найиенше

шарпана чужими