КАРПАТОРУСЬКА ЛЈТЕРАТУРА ВПИВ

5

брати c06i приклад запалу. Правда, те духо-

венство будо невчене, i йоиу треба було дати в руки

I'0T0Bi Поки Тх не будо на IOBi,

особливо по садах, хапали 110lbcbki „Postylle”

np0TecTaHT0bki

i I так подьського письменника Микоди Рея

(родив ся i жив у Журавн: над Дн:строи) подають

— не знати

чи факт, чи анекдоту, що pycbki вјдчитували в церквах

gauicb власних каваня iB його „Postylli"

а один

HaBiTb ввик був говорити, забираючи ся до такого читаня : „По-

влухайте, християне, казана сьвятого Рея“ 1). А який IiT бути

вплив сего окййнального снятого, легко вровуијти, коли прига-

даемо, що його „Postyllag злобними наиадами на като-

лицьке духовенство, а в вна-

ходимо прим. образки папи, латинсьвих i

у шкурах i з вовчими мордами, або egyiTiB як вдодйв,

що по ночи по ni3YTb у BikH0 дону, коли тиичасои папа

i епископи вилааять i3 нутра тогож дому на дах продо-

маними в даст (див. Postylla, вид. 1571 р. ч. П, к. 187 i ч.

Ш, к. 344). От тим то не диво, що для противдтланя таким

впдиваи ще в kiHIXi' XVI в. приступили до виданя

т. вв. Учительного евангелия, то-б то коротких на

вст недтј i сьвята цтлого року. Перше таке „ %aHTenie толь-

ковое“

зложене новою бливькою до YkpaiHcbk0f, вийшдо

в 1595 р. Як дуже на час: була и книга, видно в того,

що швидко треба бужо нових видань. I так 1606 р. видае Бо-

лобан у в переклад: „Учительное

6BaHTenieU Калд:ста пелз8 оесуЙ-

д • сю саму книгу передруковано 1616 р. в BinbHi,

скем8 0SA8 ,

а вже 1619 р. виходить у PoxuaH0Bi „Учительное

Кирида ТранквЈлТона Стравровецкого, що було потЈи передруко-

вуване 1668 i 1696 р. в YHeBi. Того самого 1619 р. вийшло

якесь Учительне евангелие в а 1643 в Яссах (Кар а-

та ев ъ, 357, 358, 504). Що однак i ei друкованј ви-

даня не вистарчали для потреб церкви, се бачио в великого

числа писаних gki ваховали ся до наших

Лишаючи на боц: околиц: УкраТни-Руси я вгадаю тут

TiIbk0 про Ti евангелия, що буди clMcaHi на Карпато-

територи:. так у noBiTi, в с.

1) Bronis1aw Zawadzki, Mikolaj Rej z Nagrowic. Lw6w.

1875, стор. 63.