22

др. 1ВАН ФРАНКО

першого в Карпаторусјв, у котрого писанях такий Европеець як

Тур[енев HiI' добачити справжне „жередо живо: води“ 1).

3a6YTi i письменними Русинами памятки старого

Карпаторуського письиенства внайшди захист стрјхами про-

стих селян, убогих NkiB та стародавнтх стлВських учителТв ;

таи i доси вони читають са i будять у вбогих душах небуденнј

шумки, часом висшј, пориви. Але вЈд початку XIX в.

i тут фунт ддя розвою сето письиенства був Доля

пхнула всю насу нащого народа на новЈ шдахи, якими вона

иусить наперед, чи хоче чи не хоче. Появили ся ддн про-

стого люду Taki перспективи, Taki можности, про Hki вперед

Hik0IY й не снило и. забевпеченого правного стано-

вища супроти пана, можнјсть i сполучених в нею шир-

ших прав, M0ZHicTb ek0H0MiqH0i незалежности,

громадськот aBT0H0Mii, социяльно1

все се поля д:яльности i сап ix мустда

зробити великий вплив на народню душу, на весь скдад ii

Тии новим Јдеяи, новин потребам те старе письменство вовсТм

не i ми не без зачудуваня бачимо, як часом HOBi

Hap0Tii вмаганя мов у масцј виступають у формах вироб-

дених сии старим письменстйом, як ось ся писана ки-

рилицею в титлами просьба селян покутського села Залуча „над

ЧеремшовД з 1840 р. (дож. Х ХУ), котрот автори в таким при-

тиски допрошують са, „аби наша наука в школ•ь для наших

джей на вавше бра“. Pium desiderium РусинЈв i до нинТ!

1) Див. дист Туркенвва до Драгоианова, Зоря 1885, стор. 248: