119

козакбвъ и тягне до Московщины, тымъ-то вонь и сподввався,

що коли збереться на раду багацько народу, то вбнъ доббться

того, що вважавъ за потрине московскому урядови, и до-

бвться такъ, нВ бы на те самохбть пристала ббльшбсть на-

родна.

Другого дня цо при'ЬздВ вырядивъ осаулу Ковалев-

ского до Трубецкого просити, побачитиея зъ нимъ. Бояринъ

казавъ приходити до него 10. жовтня. Вбнъ зъ ласкою приви-

тавъ именемъ царя, похваливъ его за те, що вбнъ бажав

пробувати въ дбдданкахъ царевыхъ и спонукувавъ служити

царю такъ нестеменно и певно, якъ служивъ его батько Бо-

гданъ. Старшина и полковники повинилися за свою вину и вы-

правдувалися, що вбдстуиилися вбдъ царя до неволђ. Се було

звычайне выправдуванб за того часу. Воевода выр'Ькъ имъ

царске ппощенб и научувавъ, що бь вони лишилися на в%ки

вђрными подъ рукою царя. державець, мовивъ вое-

вода, наказавъ скликати въ Переяслай раду и на радђ вы-

брати на гетьмана кого вы и (Вбйско запорозке вол%тимуть

и здожити умовы, на якихъ у сему войску запорозкому про.

бувати дбдъ царскою рукою.

Минуло кблька днђвъ, московскй воеводы приходили зъ

своими ратниками; дня 13. жовтня прийшовъ бояринъ Василь

Шереметевъ; l4. жовтня, князь При-

були в%рнй цареви, леЬвобережнй полковники:

Золотаренко; Жу-

ченко; — Федоръ Терещенко; — Якбвъ

Засядько; — Павло Андръ€нко, зъ своими писа-

рями и сотниками. Прибували зъ ббльшихъ мьстъ вбйты, бур-

и мьщане.

Дня 15. жовтня зновъ цокликавъ до себе

зъ старшиною. Зъ и полковниками бувъ и наказный геть-

мань Бездалый. Тутъ вычитали старшин± царску вбдаоручну

грамоту до Трубецкого: царь препоручавъ затвердити

выбраного гетьмана, здожити умовы и привести усеЬхъ

присягу. Да.7йз перечитали умовы привезенй Трубецкииъ;

зъ нихъ були тй, якй зложено зъ Богданомъ, а другй

зложенй далеко не вбдшов±дно старымъ и якъ разъ на

кбръ тымъ, якй зложилп козаки на Жердовскбй рад%.

и старшина не вбдважилися суперечити, одначе й не

ново-

подъ

однй

новй,

пере-

дали