— 127 —

кого-будь иншого

— коли послы не матимуть при соб% теть-

маньского листу; 60 такй люде %здять, абы розносити брехн•Ь

на урядъ та заводити сварки. Проти сего посламъ

мовляли, що коли хто ирисЬде въ Москву безъ гетьманьского

листу, то въ Москв•Ь, по царскому наказу, выслћдять, чого

вбнъ пригЬхавъ: чи за дћломъ, чи для колотнечи! Коли за Д'Ь-

ломъ, то царь выдасть вбдиовВдный наказъ, а коли для коло-

тнечи, то царь не пбйме В'Ьры Н'Ьякимъ наговорамъ и напише

про те до гетьмана: „Нехай гетьманъ не боиться, мо-

вили бояре, а такъ якъ просите, то не може бути; 60 черезъ

те були бь порушенй вашй вольности и сама вы ихъ змея-

шуете.

Бояре вбдмовлялися, наче бь то и добре, але послы не

заспокоилися; 60 отымъ правомъ пршЬздити въ Москву ко-

жному, безъ гетьманьского вђдому, руйнувалася дисг$шйна

козацкого уряду: на Украинв не можна ставало заду-

мати нЬчого такого, про що не довЪдалася бь Москва. Ко-

урядъ разъ-по-разъ мусивъ стерегтися доносчикбвъ н

сподЪватися, що шпђгуны, пом'Ьтивши на Украинђ що-будь

таке, що не подобаеться, заразъ бы баламутили

урядъ проти гетьмана и старшины. Украиньскй послы просили,

що бь тамъ, де царскй послы вмовлятимуться съ Польскими

королями, або зъ сусњдными державцями, що бь тамъ були

и украиньскй заступники зъ вольными голосами. УкраинцгЬ

вважали за зневагу и образу для себе, що бь сусђды правили

долею Украины, не постаючи у самыхъ Украин$въ, якъ

и чого вони волћють. Се змагане вони еднали съ пытанями

належачими до Р'Ьчь була про бпископство, архиман-

дритство, про игуменьство, захоплена и въ зага.тЬ

про церковнй добра. Треба було добиватися, що бь

повертали те, що не по правдо позахоплювали. Видима рЬчь,

що 1флкоиъ будо вбдпов%днымъ, що бь на умовинахъ про

такй справы були украиньскй послы, котрй добре тямили

сцевй обставины и подробицђ. урядъ трохи посту-

пився въ сему раз± и згодився, що бь при змовинахъ москов-

скихъ посл0въ съ польскими було два чи три заступники

Украины, та тблько, що бь не съ прихидьникбвъ „Ивашки“

Выговского. Украиньскй послы вымагали ще, що бь за геть-

ханоиъ було право приймати чужозеиныхъ посд0въ вбдъ су•