и худобу удовы Данила Выговского — ДОНЬЕВ Богдана Хмеаь•

никого. На Тетеру пбдзорвли, що вонь за одно зъ взуитами ;

•восламъ наказано, що 'бъ усв умовы зложенй Тетерею — вва-

жалиоя за Пива повывали за те, вонь воруйну-

вавъ монастырь и маетности.

Отъ на сему ВЪ'Ьзд% въ Борисов± повинно будо вызначитн

межђ Польщв и тыхъ русвихъ земель, що мусилв водойти съ

вбдъ Польпф. Польща пильнувиа задержати свои межв по

прежнёму, а Московщина пильнувала вдержати подъ собою

усе те, що въ доброи вол± горнулося до неи, або було заво-

вване. Украина Bo.uina злучити увесь свбй нарбдъ до вувы

подъ рукою московсКои державы и тыиъ-то вымагала прилу-

ченя краинъ заселеныхъ украиньсквиъ народомъ, що брали

участь въ останнёму боротю съ Польщею. Такимъ побытомъ

гадали врилучити до МОСЕОВЩИНЫ Иду Русь ось по явй иехЬ:

вбдъ Данабургу до Друи; звбдс%ль межа на Дисну, въ Диены

рВчкою Ушачкою до верхбвя аи, въ до Досвина, въ

Доскина до верхбвя рЬчви Березины до Борисова; водъ Бори.

сова до Свислочи, вбдъ Свислочи до фчви Позиды проти

Зицына, а зъ вбдсвль Позидою до 1Њчки Прнвети, потбмъ во

Привети до Дн±вра. Украина окладала вбдрубный край въ Во-

лыню и Подблвмъ и Польскому вородю не с.Вдъ встувати

въ та краины, де великого державця люде вбйова вапоров-

вого. Ся краина по р%чву Богъ въ назвою Малои Руси лиша-

лася на вбдъ Москвою. Въ отсихъ межахъ повинна анн-

кнути обовбльнй напады; съ того часу Польща що бь не

посылала свого вбйсва за Богъ, а гетьманъ, отаршива и возави

що бь не дратували Полявбвъ. На отсю царь выря-

дивъ боярина Микиту Одоевского, Петра Шереметева, ввявп

Федора ВОЛКОНЬСЕОГО, думного дява Одевсандра Иванова

и дява Василя Михайлова, Ся не мала жаднои ваги.

Ледви 366равея змздъ, якъ розвочалася вбйна. Польща ври-

нявши до себе Украину, якъ вложено умову въ Гадячи въ Вы-

говекимъ, черезъ те зрушила виленьсву умову зъ Москвою. Вь

ПольщЬ прямо говорили, що выб0ръ царя ОлевсВя на Подь-

ского короля по смерти Яна Казимира, Н'Ьщо инше, явь омана,

а свравдВ Московскому цареви не доведеться си$ти ва пол»

окому тронв. Мосвовскт урядъ те жв бувъ певнымъ, що вбйва

не минуча.