— 142 —

твоя въ чисте Але Москаль не повавувадися, а валили

въ ва валу. Поляки валили зъ гарматъ во московсвоиу табору

и рад±ли дивлячись, явь боярска ватряги, вотрй

во ихъ рябому вольору зъ далека будо видео. Того дня вай-

66дьшь вызначився у Полявбвъ своею вбдвагою коронный хо-

Ивань „вбвъ дов±въ, що вонь не даренно до-

водиться унувомъ великому Жолвбвсвомуд, такъ пов±даа про

него сучасне овов±дане. У вечерВ 66й затихъ. Сучасна зв±стка,

може й невевна, свЬдчить, що того дня вбито 1500 МосвагЬвъ

и 200 возавбвъ, а Полявбвъ 60. Бранф тереб±жчвви вольсвй

розвов%ли Шереметеву про числевнбсть польского вбйска; тодв

Шереметевъ побачивъ, яву брехню Ась ему Цыцура вро воль-

ске войско, що бь влестити его боярскбй пиньдючности. А во-

вави-6ранцВ Вшили Полякбвъ, зашевняючи, що возавв ненави-

дять МоокалВвъ и багато такихъ, що радо перейдуть до Поля-

вбвъ, абы выбачили инъ за те, що вони приставала до Мо-

свал%въ.

Польска ватажки препоручили Степану Немиричу (брать

убитого ЮЕйя), пану правоедавнои що бь наиисавъ до

козавбвъ усов±щувавя. Немиричь написавъ: „Вы возави! в'ь-

даете, хто я Зъ давныхъ давенъ рбдъ Немиричввъ зъв-

двався въ увраивьсвимъ народомъ и кровью и родоводомъ.

Мы Оти Украины. Я брать того Немирича, що й бувъ

вашвиъ товаришемъ и полть въ вашими братами. Не хочу я

бути для васъ гбршииъ, жь бувъ мбй брать. Коли вы три-

матвметеся Москал±въ, BWb убиватииуть, забиратимуть въ по-

донъ, а житла ваша руйнуватииуть. Чв вже таки за явихсь

тамъ зраднивбвъ нехай гине тава велика сила возачихъ двтей,

прииушеныхъ стояти ва M00Ra.uhBb? Не надивуюся, що вы

приста.ли до Мосвалввъ ; черезъ се вамъ оврбиъ самои шкоды,

н•Ьчого нема. Прировняйте вы ласки московского державця до

добро$йства Польского короля. Мосвад•Ь вам±сть золота и еръ-

бла дають вамъ мВдянй грош%; ус±хъ васъ доводять до ро-

зору и Москва вашрягав васъ въ ярмо невольниче,

а ласвавый король по батькбвски вад'Ьляе васъ волею; убо-

лввае за васъ, за вашу лиху годину, що постигла, та й ще

постигне васъ. Король выбачае вамъ и тевер'Ьшна в минули

ваша гкЊхи. Сама вы бачите, що наше вбйсво

— сидьне. Сиу-

стошена усобицяии и чужими ворогами Польща ледво не во-